XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Везетіу К.В. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Везетіу Катерина Вікторівна

аспірант кафедри педагогіки

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта)

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми. Розбудова національної освіти в ХХІ столітті передбачає неперервний розвиток професіоналізму, збагачення духовної культури, вдосконалення особистісних властивостей педагогів України. Національна доктрина розвитку освіти акцентує увагу на тому, що „державна політика стосовно безперервної освіти проводиться з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти протягом життя, соціально-економічних, технологічних та соціокультурних змін" [ 5, С. 7].

Аналіз досліджень і публікацій. В освітньому просторі Європи добре відомі дослідження з питань післядипломної освіти вчителів англійських учених М. Фуллан і А. Харгівса, нідерландських учених Л. Крімер-Хайона, X. Вонка, Р. Фесмерра, публікації Організації економічного співробітництва і розвитку, Асоціації педагогічної освіти в Європі. Серед російських та українських дослідників післядипломної педагогічної освіти за кордоном - Е. Лисова, В. Гаргай, Т. Вакуленко, В. Гаманюк, Ю. Ющенко, Л. Пуховська та інші.

У СРСР та в Україні на початку 70-х років освіту дорослих, а також і післядипломну освіту починають розглядати як важливу, невід'ємну частину єдиної системи безперервної освіти. На той час офіційне визнання післядипломної освіти ще не означало фактичне виділення її як самостійної ланки, а отже, й теоретико-методологічне осмислення її сутності, завдань, функціонування тощо.

Б. С. Гершунський і З. А. Малькова у безперервній освіті вчителя вбачають орієнтацію на його особистість. Вони зазначають, що це головна умова оптимального функціонування всіх ланок системи освіти, що надає їй  інтегративних якостей: цілісності, наступності, мобільності, динамічності, прогностичного спрямування, адаптивності [2, С. 4].

Виклад основного матеріалу дослідження. Важливе місце у системі безперервної освіти посідає післядипломна освіта, яка створює умови для постійного розвитку компетентності педагогів. Завдяки цьому долається розрив між здобутою професійною підготовкою вчителів у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки, техніки, економіки, суспільства.

Сутність післядипломної освіти визначено Законом України „Про вищу освіту" (ст. 10): „Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду".

Багатоаспектність функцій і завдань післядипломної освіти, що реалізуються відповідними навчальними закладами, актуалізують необхідність визначення концептуальних основ неперервного професійного зростання громадян, постійного оновлення напрямів, змісту і форм навчання відповідно до потреб економічного та соціального розвитку України, становлення демократичного суспільства.

Принциповою основою для подальшого розвитку системи роботи з учителями і підвищення їх функціональної компетентності стала концепція безперервної освіти, сформульована на початку 90-х років ХХ ст. 

Концепція післядипломної освіти визначає цілі та завдання у справі розвитку професіоналізму кадрового потенціалу, вдосконалення функціонування загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для професійної діяльності у різних галузях економіки, державного управління, місцевого самоврядування і таке інше.

Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України „Про освіту", „Про професійно-технічну освіту", „Про наукову і науково-технічну діяльність", „Про вищу освіту", Указах Президента України від 23 лютого 2000 року N276 „Про першочергові заходи щодо реалізації „Послання Президента України до Верховної Ради України", „Україна: поступ у ХХІ століття", стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки", Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), державних стандартах освіти, нормативно-правових актах чинного законодавства України з питань освіти і науки, а також враховує міжнародний досвід управлінського та інформаційно-технологічного забезпечення окремих напрямів професійної діяльності.

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян у особистісному та професійному зростанні а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Серед завдань системи післядипломної освіти, що мають бути вирішеними, основними є:

- приведення обсягів та змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у відповідність із поточними та перспективними потребами держави ;

- формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов'язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду діяльності , індивідуальних інтересів і потреб громадян;

- застосування сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію, індивідуалізацію, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання;

-  розробка та постійне вдосконалення змісту післядипломної освіти ;

-  забезпечення органічної єдності з системою підготовки фахівців шляхом урахування потреб ринку праці;

- оптимізація мережі навчальних закладів системи післядипломної освіти на засадах поточного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців;

Завдання мають вирішуватись на основі вдосконаленої нормативно-правової бази загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців.

Основними принципами організації післядипломної освіти є:

- гуманізація, демократизація, науковість, єдність, компклексність, диференціація, інтеграція, неперервність та наскрізність;

- органічна єдність із системою підготовки фахівців, зв'язок з процесом ринкових перетворень, різних форм власності і господарювання, реструктуризацією економіки;

- орієнтація на актуальні та перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;

- відповідність державним вимогам та освітнім стандартам;

- впровадження модульної системи навчання з урахуванням індивідуального підходу до кожної особи та за потребою.

Висновки. На основі положень теорії післядипломної педагогічної освіти, психолого-педагогічних досліджень та практики навчання дипломованих педагогічних працівників, зокрема - вчителів-філологів, робимо висновок, що безперервна освіта вчителя (зміст, форми і методи навчання) повинні ґрунтуватися на особистісно орієнтованому, компетентнісно орієнтованому, проблемному, ситуативному та культурологічному підходах, що, у свою чергу, забезпечить якісне виконання суспільної потреби в компетентній творчій особистості, сприятиме подоланню прірви між освітою, рівнем її розвитку і вимогами життя.

Література:

1. Буренко В. М. Андрагогічний підхід до професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 Теорія і методика професійної освіти / В.М. Буренко . - К., 2005. - 22 с.

2. Гершунский Б. С., Малькова З. А. Педагогические аспекты концепции непрерывного образования // Теоретико-методологические и прикладные проблемы развития единой системы непрерывного образования: Материалы конф. - Ч.1. - М., изд. АПН СССР, 1990. - 271 с.

3. Змеёв С. И. Становление андрагогики: развитие теории и технологии обучения взрослых : автореф. дис. на соискание  науч. степени  доктора пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования" / С. И. Змеёв. - М., 2000. - 44 с.

4. Кузьмінський А. І. Теоретико-методологічні засади післядипломної педагогічної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора  пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти"  / А.І. Кузьмінський. - К., 2003. - 42 c.

5. Національна доктрина розвитку освіти. - К., 2002.

 6. Онушкин В. Г., Кулюткин Ю. Н. Образование взрослых как предмет исследования // Советская педагогика. -  1981. - №6. - с.86 - 94.

7. Протасова Н. Г. Теоретико-методичні основи функціонування післядипломної освіти педагогів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора  пед. наук : спец. 13.00.01 „Теорія та історія педагогіки" / Н. Г. Протасова. - К., 1999. - 33 с.

8. Романенко М. І. Методологічні проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти в контексті освітянських реформ // Післядипломна освіта в Україні. -  2004. - №1. - с.3-6.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>