XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Вікирчак І.О. МУЖНІСТЬ ТА ЖІНОЧНІСТЬ У МОВІ ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Вікирчак Ірина Олександрівна

Факультет іноземних мов ЧНУ ім. Ю. Федьковича

МУЖНІСТЬ ТА ЖІНОЧНІСТЬ У МОВІ ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

    Ґендерна лінгвістика як наука сформувалась у другій половині минулого століття у зв'язку із уведенням поняття «ґендер» у ряд інших гуманітарних наук. Ґендер - форми поведінки і патерни діяльності, що вважаються загальноприйнятими для жінок, на відміну від чоловіків, у контексті певного суспільства або культури. Хоча ґендер| не є лінгвістичною категорією (виняток становлять соціо-| і, частково, психолінгвістика), аналіз структури мови дозволяє отримати інформацію про те, яку роль відіграє ґендер| в тій або іншій культурі, які поведінкові норми для чоловіків  та жінок фіксуються в текстах різного типу, як змінюється уявлення про ґендерні норми, маскулінність та фемінінність в часі, які стильові особливості можуть бути віднесені до переважно жіночих або переважно чоловічих, як усвідомлюється мужність та жіночність в різних мовах і культурах, як ґендерна приналежність впливає на засвоєння мови, з якими фрагментами і тематичними сферами мовної картини світу вона пов'язана. Вивчення мови дозволяє також встановити, за допомогою яких лінгвістичних механізмів стає можливою маніпуляція ґендерними стереотипами [3].

Об'єктом дослідження гендерної лінгвістики є взаємовідношення мови і статі, тобто питання про те, у який спосіб стать маніфестується в мові. Основною метою таких досліджень є опис і пояснення того, як виявляється стать у мові, які оцінки приписуються мові чоловіків та жінок, і в яких семантичних галузях вони найбільш поширені, а також вивчення мовної поведінки статі, виділення і опис особливостей чоловічої та жіночої мовних картин світу [2].

Значний внесок у розвиток даної науки належить Робін Лакофф --   американській дослідниці, праці якої стали фундаментальними для вивчення мовних особливостей жінок. У своїй найбільш відомій праці Language and Woman's Place, Лакофф запропонувала ряд відмінностей, що відрізняють мовлення жінок від мовлення чоловіків, основними з яких є:

•1.    "Ухильні" фрази (hedges): sort of, kind of, I guess.

•2.    Підсилювачі типe so, very (intensifiers).

•3.    "Порожні" означення (empty adjectives) типу divine, adorable, gorgeous.

•4.    Надто увічливі форми (superpolite form): "Would you mind..." "Is it o.k if...?"

•5.    Багато вибачень (apologizing): "I'm sorry, but I think that..."

•6.    Евфемізми (euphemisms) з метою уникнення грубої лексики (coarse language).

•7.    Непрямі прохання (indirect requests): "Wow I'm so thirsty."

•8.    Розділові запитання (tag questions): "You don't mind eating this, do you?"

•9.    Граматично вірні форми (hyper-correct grammar).

•10.  Модальні конструкції (modal constructions) з can, would, should, ought: "Should we turn up the heat?"

•11.  Прямі цитати (direct quotations) - чоловіки частіше перефразовують.

•12.  Брак почуття гумору (lack of a sense of humour) - Жінки не уміють розповідати жарти і часто не розуміють анекдотів.

Крім того, за спостереженнями Р. Лакофф, в усному мовленні жінки частіше, ніж чоловіки інтонаційно підкреслюють слова-підсилювачі: "so", "very", "quite" (speak in italics) [1].

У 1980 році Уільям О'Барр та Баумен Аткінс провели дослідження, яке поставило піж сумнів погляди Р.Лакофф на жіноче мовлення. Вони вивчали промови свідків, під час виступів у залі суду. Предмет свого дослідження вони називали "powerless language", підкреслюючи цим, що мовні відмінності виникають на ґрунті "ситуативної влади" (situation-specific authority or power), а не статі [5]|язика|.

Деякі з наведених тверджень більше піддаються, дослідженню чи спостереженню, ніж інші. Наприклад, досить легко прослідкувати частоту вживання розділових запитань або модальних слів.  Проте думку Р. Лакофф стосовно гумору, наприклад. набагато важче подати у кількісному вигляді. При цьому деякі критики вважають, що жінки та чоловіки маю різне уявлення про гумор як такий [4]. 

Література:

•1.   Lakoff R. Language and Women's Place // Language in Society.-1973. - № 2. P. 45 - 79.

•2.   http://mirslovarei.com/content_psy/GENDER-PSIXOLOGICHESKIJ-POL-7132.html.

•3.   http://mirslovarei.com/content_psy/LINGVISTICHESKAJA-GENDEROLOGIJA-GENDERNAJA-LINGVISTIKA-6387.html

•4.   http://www.shu.ac.uk/wpw/femprac/liladhar.htm.

•5.   www.georgetown.edu/faculty/bassr/githens/powrless.htm.

e-mail: rinavi17@gmail.com

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>