XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Вишковська Л., Мартинюк Ю., Онищук А., Семенюк А. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА СОЦІОГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ СОЦІОЛОГІЇ ОСВІТИ

Вишковська Л., Мартинюк Ю., Онищук А., Семенюк А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА СОЦІОГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ СОЦІОЛОГІЇ ОСВІТИ

Рівень розвитку освіти значною мірою визначає рівень розвитку продуктивних сил та добробуту суспільства. Недооцінка або ж ігнорування проблем освіти веде до зниження конкурентоздатної та безпеки країни. Вони залежать, у першу чергу, від наявності кваліфікованих кадрів, здатності громадян використовувати найновітніші досягнення науково-технічного прогресу [1, с. 146].

Масштабність і питома вага освіти в соціально-економічній структурі визначають її вплив практично на всі процеси, на хід суспільних трансформацій. Існування освіти як інституціональної одиниці набуває вирішального значення як для економічного, так і соціального розвитку країни.

Освіта - один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навики, готувати нові покоління для життя, готувати суб'єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що стоять перед людством. У сучасному світі освіта - складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, освоєння і перероблення знань і соціального досвіду.

Сучасна освіта повинна мати випереджальний характер, бути гнучкою відкритою системою, забезпечувати можливості для духовного, інтелектуального, фізичного розвитку всіх громадян України.

Соціологія освіти - одна з наук, що прагне впливати на подолання негативних тенденцій в одержанні знань, шукає нові імпульси впливу на озброєння сучасної людини, яка освоює культуру: Соціологія саме і вивчає освіту як соціокультурний інститут, його розвиток, функціонування, структуру, способи організації, динаміку соціальної структури сфери освіти, її взаємодії іншими соціальними та суспільними інститутами і сферу життя людини [4, c. 172].

Методологічно соціологія освіти виходить з принципів діалектичної логіки, і насамперед, єдності теорії і практики - основи пізнання. Соціологія освіти має два взаємозв'язаних рівня - теоретичний та емпіричний (дослідний). Теоретичний рівень передує емпіричному, який завершує теоретичний. Соціологія освіти обґрунтовує закономірності і особливості розвитку освіти, дає теоретичне узагальнення процесів, що відбуваються, визначає напрям емпіричних соціологічних досліджень суспільної думки учнівської молоді, педагогів, адміністрації, громадських організацій. Соціологія освіти висуває гіпотези, які ще потребують перевірки практикою. Без теоретичних передумов ніяке емпіричне дослідження не дає необхідних результатів, а матиме випадковий характер у вигляді набору суджень і фактів [2, c. 107].

Недосить кваліфіковані дослідники нерідко намагаються обійтись без теоретичних обґрунтувань і дослідження зводять до поверхово відібраних фактів, даних, тощо. В соціологічних дослідженнях освіти нерідко культивується суб'єктивізм, коли бажані відповіді респондентів фіксуються тільки як позитивні, прикрашувані реальну дійсність, що ігнорує її суперечності. Так, ігнорувався важливіший методологічний принцип - об'єктивність розгляд суспільних явищ.

Емпіричні дослідження систематично ведуться в школах, вищих навчальних закладах і охоплюють широке коло питань - соціально-політичний і моральний образ учня, студента, педагогів, їх ціннісні орієнтації, ставлення до навчання, праці, рівень культури, задоволеність працею, суспільна діяльність та ін.

Для анонімного вибіркового опиту учнівської, студентської молоді та педагогів розробляються соціологічні анкети. Одержані емпіричні результати дають факти, дані для узагальнень і аналізу процесів в системі освіти, збагачуючи тим самим теорію соціології. Взаємодія теорії і практики не перетворюється в схоластику і догматизм, набуває здатності творчо розвиватися, даючи працівникам системи освіти нові висновки і практичні рекомендації.

В Україні найбільш ефективно і планомірно ведуться соціологічні дослідження проблем освіти в Харкові переважно в державному університеті, в державному педагогічному університеті, а також в галузевих університетах і інститутах - радіотехнічному, політехнічному, інституті сходознавства та міжнародних відносин і ін. В процесі соціального пізнання теорія і практика освіти збагачується, доповнюючи одна одну [3, c. 26].

На нашу думку, освіта має дві сторони. По-перше, вона являє собою систему певної суми знань, умінь, оволодіння стандартами рольової професійної поведінки. По-друге, і це є найважливішим, освіта є процесом формування особистості як суб'єкта діяльності і суспільних відносин.

Варто відмітити і навіть підкреслити, що гуманізація вищої освіти аж ніяк не зводиться до викладання так званих гуманітарних і соціально-економічних наук. Гуманізованою повинна бути вся система освіти, її пріоритети й орієнтації, освітні програми, умови навчання і практика викладання всіх наук, тому що усі вони, кожна по-своєму, повинні бути підпорядковані головній меті - утворенню особистрсті як активного і соціально ефективного суб'єкта відносин і діяльності

Соціологія вивчає освіту як соціокультурний інститут, його розвиток, функціонування, структуру, способи організації, динаміку соціальної структури сфери освіти, її взаємодії іншими соціальними та суспільними інститутами і сферу життя людини.

Визначають основні напрямки соціології освіти: місце освіти як соціального інституту в системі суспільного відтворення; взаємовідносини процесу освіти з іншими процесами суспільного життя (економічними, демографічними, політичними); взаємозв'язок системи освіти з соціальною структурою суспільства; соціальне визначення освіти і динаміка змін; соціальне становище і спільна роль учителя і викладача; динаміка взаємовідносин між учням і вчителями та ін.

Соціологія освіти в Україні - це порівняно нова галузь вищої професійної освіти як соціального інституту. Метою соціології освіти є створення, оновлення та поширення соціологічних знань і підготовка кваліфікованих фахівців. Поліпшення соціології освіти в навчальних закладах України вимагає розв'язання двох основних проблем: проблеми адекватного змісту сучасної соціології викладання її в непрофільних закладах освіти та проблеми якісної на рівні сучасних вимог підготовки фахівців з соціології.

Література:

1. Гуманітарна сфера: питання теорії і практики: [монографія] / В.І.Куценко, Л.Г. Богуш, О.А. Комарова, Я.В. Остафійчук. За ред. В.І. Куценко. - К.: Наук. Світ, 2002. - 456с.

2. Зоська Я. Освіта як структура і процес у форматі теорії соціальної дії / Я. Зоська // Психологія і суспільство. - 2009. - №3. - с. 106-109.

3. Капченко Р.Л. Соціальний інститут освіти у постіндустріальній Україні / Р.Л. Капченко // Економіка & держава. - 2010. - №7. - с. 24-27.

4. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За редакцією В.Г.Породяненка. - К.: Видавничий центр „Академія", 2003. - 384 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>