XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Вишник О.О. ОСОБЛИВІСТЬ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 1-2 КЛАСІВ

аспірант Вишник Олена Олександрівна

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

ОСОБЛИВІСТЬ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 1-2 КЛАСІВ

В умовах реформування початкової школи особливої актуальності набуло питання розвитку в учнів 1-2 класів комунікативної компетентності, що передбачає розвиток як усного, так писемного зв'язного мовлення.

Писемне мовлення у процесі формування психіки дитини має першорядне значення. Оволодіння ним, як стверджують психологи, суттєво впливає на розвиток усного мовлення. Становлення писемного зв'язного мовлення - необхідна умова не тільки інтелектуального, а й узагалі гармонійного розвитку особистості. Численні наукові дослідження (Л.С. Виготський, М.І. Жинкін, І.О. Зимня, О.Р. Лурія, В.Я. Ляудіс, І.П. Негуре, С.Л. Рубінштейн, І.О. Синиця, М.С. Вашуленко, В.О. Собко) доводять, що розвиток писемного зв'язного мовлення школярів зумовлює переведення психічних процесів на вищий рівень функціонування, а успіхи в опануванні учнями писемного мовлення в початковій школі, передусім у 1-2 класах, забезпечують і здебільшого визначають здобутки в навчанні з усіх предметів у наступних класах

Писемне мовлення - це специфічна форма спілкування між людьми за допомогою графічних знаків, яка має не тільки зовнішні способи передачі почуття і думок, а й внутрішні, що стосується змісту, логіки та призначення цього виду мовлення [1,12].

Водночас - це самостійна система комунікації, яка виконує функцію фіксації усного мовлення. Набуваючи ряд самостійних функцій писемне мовлення дає можливість засвоїти знання, накопичені людством, розширює сферу людського спілкування.

Оволодіння писемним мовленням - це застосування особистістю певної мови, її словникового складу і граматичної будови в процесі спілкування з іншими людьми [2, 28].

Проблема розвитку писемного мовлення молодших школярів взагалі й учнів 1-2 класів зокрема знайшла своє відображення в дослідженнях ряду російських (М.Ф. Бунаков, Ф.І. Буслаєв, Т.О. Ладиженська, М.Р. Львов, Н.І. Політова, М.С. Рождественський, І.І. Срезневський) та українських лінгводидактів (Н.Я. Грипас, Д.М. Кравчук, Л.Д. Нечай, М.Я. Плющ, О.І. Смовська, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський). Із зарубіжних авторів заслуговують на особливу увагу праці А. Валлона, Ж. Піаже, Т. Рібо, Д. Сьоллі, Л. Харелла та ін.

Проте, писемне мовлення учнів 1-2 класів залишається здебільшого недосконалими як за лексико-граматичним, так і за структурно-змістовим оформленням, містять значну кількість мовленнєвих помилок та огріхів.

Навчити учнів правильно (згідно з вимогами діючого правопису) передавати на письмі кожну форму слова і правильно розставляти знаки пунктуації - це ще не означає навчити їх володіти писемним мовленням.

Розвиток писемного мовлення - це складне і багатокомпонентне явище, яке за даними Гурьянова і Щербак, проходить три етапи.

На першому - елементному - етапі увага учня зосереджується переважно на елементах - на дотриманні правил посадки, координації рухів, користуванні ручкою і зошитом.

На другому - буквеному - етапі увага переключається на правильне зображення букв, у той час як написання їх елементів і дотримання технічних правил письма поступово автоматизується.

На третьому етапі увага зосереджується на правильному поєднанні букв у слова і на дотримання співвідношень їх за розміром, нахилом, нажимом, положенням на рядку.

Вищою формою писемного мовлення є вміння виражати думки зв'язно і послідовно. Саме цей етап розвитку писемного мовлення учнів 1-2 класів пов'язаний з великою кількістю труднощів [2, 45].

Причиною проблем, на нашу думку, є, по-перше, те, що внутрішнє мовлення в учнів, особливо в 1 класі, ще недостатньо розвинене, це впливає і на якість їхнього писемного мовлення. Для дитини цього віку переведення внутрішнього мовлення в писемне виявляється занадто складним. Учень часто тільки в думці визначає те, про що хоче писати, але не може стати на позицію читача, який читає твір школяра без описаної ним картини. Учневі здається, що те, про що він думав написати, зрозуміло читачеві. По-друге, відсутність систематичності та цілеспрямованості в роботі з розвитку писемного мовлення учнів 1-2 класів. По-третє, проблема полягає в недостатній кількості вправ, спрямованих на розвиток саме зв'язного мовлення. Вчителі, особливо перших класів, звертають більшу увагу на технічний бік письма - правильне поєднання букв у слова і на дотримання співвідношень їх за розміром, нахилом, натиском, положенням на рядку, тоді як уміння виражати свої думки зв'язно і послідовно залишається на низькому рівні. Безперечно, зазначені технічні якості письма є дуже важливими на початковому етапі розвитку писемного мовлення, проте така вузько спрямована діяльність гальмує розвиток уміння зв'язно і послідовно викладати свої думки у письмовій формі, що ускладнює формування цих умінь не тільки у другому, а й у подальших класах.

Беручи до уваги зазначене вище, можемо зауважити, що ефективний розвиток мовлення учнів 1-2 класів можливий лише за умови організації системи спеціальної роботи, яка закладає основи розвитку писемного мовлення в учнів 6-7 років.

Література:

•1. Волоскова Н. Н. Трудности формирования навыка письма у учащихся начальных классов / Волоскова Н. Н. - М., 1996. - 265 с.

•2. Гурьянов Е.В., Щербак М.К. Психология и методика обучения письму в букварный период / Гурьянов Е.В., Щербак М.К. - М.: Учпедгиз, 1952.- 128 С.

•3. Сальникова Т.П. Методика преподавания грамматики, правописания и развития речи / Сальникова Т.П. - М., 2001. - 167 с.

•4. Flavell J. H. The Development of Role - Taking and Communication Skills in Children / Flavell J. H.- N.Y., 1975. - 230 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>