XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Волкова А. М. СУЧАСНИЙ СТАН ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Студент, Волкова А.М.

Чернігівський державний інститут економіки і управління,

юридичний факультет, м. Чернігів

СУЧАСНИЙ СТАН ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Поширення Інтернету в Україні швидко зростає, на цей час 33,9 % населення України, або 15,3 млн. осіб користується Інтернетом. Відповідно до відомостей Міжнародного союзу електрозв'язку (відомство ООН) [1]  станом на березень 2011 року така кількість користувачів ставить Україну на 9-те місце серед найбільших країн користувачів інтернету в Європі. Поряд з такою кількістю користувачів зріс рівень незаконного хостингу систем peer-to-peer та порушення прав інтелектуальної власності через веб-сайти, в тому числі сайти системи BitTorrent (деякі з них найбільші у світі), розташовані в Україні і розраховані на цільову аудиторію країн Західної Європи та Сполучених Штатів. Наприклад сайт demonoid-me має 940 тис. відвідувачів щомісяця, сайт пропонує для перегляду або завантаження понад 75 тис. неліцензійних фільмів і майже 47 тис. неліцензійних програм телебачення. Згідно з дослідженнями Асоціації виробників програмного забезпечення та комп'ютерних ігор (ESA) [2] у 2011 році Україна входить в топ 30 країн світу за кількістю виявлених зв'язків у системі peer-to-peer що брали участь у неліцензійному обміну файлів.

Рівень піратства в Україні є одним з найвищих у Європі, включаючи цифровий його вид. Україна в своєму регіоні є ключовою країною для охорони прав інтелектуальної власності, оскільки в силу своїх географічних особливостей експортує піратську продукцію, особливо цифрову, на ринки країн Європейського союзу та країн СНД. Наприклад, в Україні функціонує декілька піратських сайтів, сервери яких розміщені на території України, незважаючи на те, що про них повідомлялося правоохоронним органам вони продовжують діяти.

Зараз Україна є однією з небагатьох країн (разом з Росією), де існують платні піратські сайти такі як mp3-fiesta.com [3] з яких можна завантажити музику фільми, а також є джерелом деяких систем BitTorrent у світі. Крім того Україна залишається глобальною гарячою точкою з виробництва та розповсюдження високоякісних записів фільмів незаконно відзнятих відеокамерами у кінотеатрах (комкордери), які завантажують на популярні сайти і поширюються через інтернет.

У випадку програмного забезпечення для бізнесу, різні Міністерства зокрема Міністерство внутрішніх справ відверто використовує контрафактне програмне забезпечення.[4] Таке використання з боку державних установ подає негативний приклад для приватного сектора де незаконне використання програмного забезпечення кінцевим споживачем являється нормою.

Тим самим Україна не забезпечує ефективний кримінально-правовий захист та не веде удосконалення нормативно-правової бази, в той час як є відповідні домовленості за договорами (WTO)/(TRIPS) [5] і двосторонніми зобов'язаннями.

Боротьба з контрафактною продукцією несе для України певні економічні переваги, так у 2010 році імпорт України до США відповідно до одностороннього безмитного режиму в рамках програми загальної системи преференцій (GSP) [6]  становив 39,1 млн. доларів США. У 2011 році Україна, за пільгами за цією програмою збільшився імпорт до США та становив 44,4 млн. доларів США.

Однак зазначена програма загальної системи преференцій (GSP), що була представлена урядом США включає в себе поряд з економічними преференціями для України і конкретно визначені зобов'язання взяті на себе урядом України на декілька років по протидії порушенню прав інтелектуальної власності.

Однак пасивна позиція з боку державних органів в Україні змусила Міжнародний альянс інтелектуальної власності (МАІВ) [7] 29 грудня
2011 року подати петицію до уряду США рекомендуючи переглянути право України вважатися країною бенефіціаром загальної системи преференцій (GSP), а дії пільг в рамках цієї системи тимчасово припинити, якщо Україна не усуне недоліки у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Крім цього МАІВ рекомендує урядові США здійснити позапланову перевірку України (Out-Of-Cycle) для прискорення зобов'язань прийнятих Урядом України у 2010 році, не пізніше середини 2012 року.

Крім цього (МАІВ) рекомендує у 2012 році внести Україну до "Переліку країн пріоритетного спостереження" (Priority Watch List) внаслідок проблем у сфері правової охорони та численних довготривалих недоліків в законодавстві.

Зваживши на об'єктивну ситуацію, що склалася на теренах України слід зазначити, що існують деякі перешкоди для ефективної боротьби з піратством в Інтернеті, основними з яких є:

•1. відсутність відповідальності для третіх осіб (інтернет-провайдерів) за чинним законодавством;

•2. нездатність правовласників та правоохоронних органів документувати протиправну діяльність власників сайтів підозрюваних у порушеннях.

Незважаючи на те, що держава неналежно а в деяких випадках взагалі не реагує на такі порушення правовласники почали проявляти ініціативу щодо захисту своїх порушених прав. Так Американська асоціація кінокомпаній (MPAA) [8] почала звертатися до інтернет-провайдерів щодо видалення посилань на неліцензійні фільми. Однак в 2011 році інтернет-провайдери лише в 20 % випадків позитивно відреагували на такі повідомлення, більшість з них відмовили в проханні правовласника і вимагала для цього судового рішення.

Асоціація інтернет-провайдерів України (IAU) [9] зайняла позицію, відповідно до якої правовласники повинні самі боротися із неліцензійними сайтами, без допомоги провайдерів або співробітництва з ними.

Однією з причин поширення піратських сайтів це підтримка такої діяльності сайтів місцевих провайдерів. З боку держави не вживається жодних зусиль щодо правового захисту прав інтелектуальної власності в інтернеті. Для прикладу можна навести порушення кримінальної справи за фактом поширення через сайт EX.ua [10] неліцензійного програмного забезпечення, музики та фільмів. Через незначну перерву в роботі, пов'язану з втручанням правоохоронних органів зазначений сайт відповів та продовжує на даний час свою роботу.

Така позиція з боку держави закріплена і в нормативних актах. Так, в Законі України "Про телекомунікації" (стаття 40) [11] прямо вказано на те, що провайдери "не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається в їхніх мережах". Крім цього, у статті 38 вказано, що "провайдери можуть відключити кінцевих користувачів від Інтернету або заблокувати доступ до піратських сайтів (тобто закрити) тільки за постановою суду".

На нашу думку основними напрямками діяльності з боку державних органів у сфері правової охорони та застосування правових реформ є посилення кримінально-правового та адміністративного тиску на порушників.

•1. Кримінально-правовий захист.

Кримінально-правова охорона повинна бути основним пріоритетом, так як саме такий захист може ефективно вирішити проблемні питання пов'язані з порушенням прав інтелектуальної власності. Однак таке використання норм Кримінального законодавства потребує:

-а) узгодженості дій правоохоронних відомств у тому числі Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури України;

-б) значно більшого проведення заходів щодо виявлення таких правопорушень, встановлення осіб що їх вчинили;

-в) виділення на такі заходи додаткових ресурсів, у тому числі збільшення кількості працівників органів захисту інтелектуальної власності.

Кримінально-правові заходи в першу чергу повинні бути направленими на переслідування:

•1. власників чисельних платних BitTorrent сайтів що поширюють контрафактну музику, фільми бізнес та розважальне програмне забезпечення;

•2. власників суб'єктів підприємницької діяльності які реалізують об'єкти інтелектуальної власності з підробленими ліцензіями, на яке вони не мають права;

•3.  організованих злочинних  угрупувань,  що використовують веб-сайти peer-to-peer для поширення об'єктів інтелектуальної власності;

•4.  власників та організаторів торгівельних мереж та дрібної торгівлі контрафактною продукцією зокрема на відкритих ринках, вулицях, станціях метро та поблизу місць значних скупчень людей;

•5.  власників роздрібних мереж, що реалізують контрафактне розважальне програмне забезпечення з неліцензійними голограмами.

•2.  Адміністративно-правова протидія незаконному використанню кінцевим користувачем контрафактної продукції та легалізація програмного забезпечення.

Не слід недооцінювати адміністративно-правові заходи, які можуть застосовувати державні органи до таких порушень. Насамперед це діяльність за наступними напрямками:

1. більшу увагу звертати на використання неліцензійного програмного забезпечення великих суб'єктів господарювання, замість переслідування малих підприємств та приватних осіб як це робиться зараз;

2. з державного бюджету виділити кошти державним установам для проведення легалізації програмного забезпечення, що ним використовується та створення ефективної політики управління ресурсами програмного забезпечення;

3. звернути увагу правоохоронних органів на порушення прав інтелектуальної власності у сфері кабельної трансляції і ретрансляції, а також теле і радіо мовлення із застосуванням адміністративної відповідальності та оприлюднення таких порушників.

Література:

1. http://www.itu.int

2. http://www.theesa.com

3. http://www.mp3-fiesta.com

4. http://24tv.ua

5. http://www.wto.ru

6. http://www.ustr.gov

7. http://www.iipa.com

8. http://www.mpaa.org

9. http://www.inau.org.ua

10. http://www.ex.ua

11. http://zakon2.rada.gov.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>