XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Волкова І.М. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРОКУРОРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

Волкова Ірина Миколаївна

НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРОКУРОРСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ

Правовою основою дисциплінарної відповідальності прокурорських працівників є Закон України «Про прокуратуру», де в ч. 3 ст. 48 вказано, що «за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України», та Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджений Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

Те, що Дисциплінарний статут прокуратури затверджений Постановою Верховної Ради України, суперечить п. 14, 22 ч. 1 ст. 92, ст. 123 Конституції України. У цих конституційних положеннях зазначається, що виключно законами визначаються організація і діяльність прокуратури, та діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них. До речі, на сьогодні існує проект Закону України «Про Дисциплінарний статут прокуратури України». Варто погодитися з суддями Конституційного Суду України, які щодо рішення КСУ від 22 червня 2004 року № 1-25/2004 у справі про Дисциплінарний статут прокуратури окремо зазначили, що статут є неналежним нормативно-правовим актом щодо визначення порядку заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини (В.Д. Вознюк) та «Статут, затверджений Постановою Верховної Ради України як нормативно-правовий акт, за формою не є законом, хоча у ньому закріплено положення з питань організації і діяльності прокуратури, які відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України. Отже, в цьому контексті Статут має бути визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) повністю...»(П.Б. Євграфов).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

На сьогодні недостатньо чітко визначено підстави дисциплінарної відповідальності прокурорських працівників, на законодавчому рівні не закріплено поняття дисциплінарного проступку. А.В. Пшонка пропонує таке визначення дисциплінарного проступку: «Дисциплінарний проступок, як підстава дисциплінарної відповідальності прокурора, є винним протиправним порушенням прокурорським працівником, перш за все, службової, а також трудової дисципліни». Крім того, доцільно законодавчо закріпити коло службових обов'язків, винне порушення яких  складатиме дисциплінарний проступок[1,165-166] .

Що ж до поняття «ганебний вчинок», яке міститься у ч. 3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», та «проступок, який порочить працівника прокуратури» (ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України), то вони є тотожними і за своєю суттю етико-правовими категоріями. Поняття «проступок, який порочить працівника прокуратури» (ганебний вчинок) входить до змісту більш широкого поняття поняття «дисциплінарний проступок».

Суттєвим недоліком є невизначення переліку дисциплінарних проступків, які порочать особу як працівника прокуратури, а також, які не сумісні з перебуванням на службі в органах прокуратури. М. Іншин пропонує закріпити у Дисциплінарному статуті прокуратури України виключний перелік таких дисциплінарних проступків:

•1.     порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України, що призвело до заподіяння значних матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним або фізичним особам;

•2.     набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно працівника прокуратури; вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у зв'язку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час;

•3.     розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, іншої таємниці, охоронюваної законом;

•4.     брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов'язків до громадян, приниження їх честі та гідності;

•5.     приховування працівником прокуратури фактів його судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в органах прокуратури;

•6.     систематичне порушення дисципліни; поява на службі або поза службою у нетверезому стані [2,85-86].

Отже, правове регулювання дисциплінарної відповідальності прокурорських працівників потребує вдосконалення, оскільки чинний порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності призводить до зловживань у цій сфері. Необхідно чітко визначити підстави дисциплінарної відповідальності, законодавчо закріпити поняття дисциплінарного проступку, визначити коло обов'язків, за невиконання яких настає відповідальність.

Література:

•1.     Пшонка А.В. Дисциплінарний проступок прокурора: поняття та стадії індивідуалізації відповідальності // Роль захисника у досудовому слідстві при обранні запобіжних заходів, не пов'язаних із взяттям під варту: Матер. наук.-практ. конф., 22-23.02.2006 р., м.Харків - Х.-К.: ПП «Серга», 2006. - С. 165-166.

•2.     Іншин М. Сутність та ознаки дисциплінарного проступку прокурорсько-слідчого працівника // Вісник Нац. акад. прокуратури Укр. - 2008. - № 2. - С. 85-89.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>