Волошина М., Кучеренко І.В. ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ І ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ В НІМЕЦЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Студентка КНУ імені Михайла Остроградського Волошина Марія
Старший викладач Кучеренко І.В.
КНУ імені Михайла Остроградського
м. Кременчук
ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ І ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ В НІМЕЦЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Однією з основних особливостей науково-технічної літератури є використання термінів. Проблемами утворення і перекладу термінів займалися такі вчені, як В.В.Віноградов, Г.О.Вінокур, О.І.Смірницький, О.С.Ахманова, К.А. Левковська.
Актуальність даного дослідження полягає в необхідності детального розгляду способів утворення складних термінів у науково-технічній літературі в німецькій і українській мовах.
У ході розвитку науки і виробництва відкриваються нові явища, поняття, що позначаються іменуваннями особливого роду - термінами.
Термін - це слово або словосполучення, мовний знак якого співвідноситься з одним поняттям або об'єктом у системі понять даної сфери науки або техніки. Невід'ємною якістю терміна є його однозначність у межах даної сфери науки і техніки [1].
Сутність мовної (а значить і термінологічної) номінації полягає в тому, щоб, відбиваючи у свідомості носіїв мови їх практичний і суспільний досвід, звертати факти позамовної дійсності в мовні значення. При цьому необхідно підкреслити, що терміноутворення (як, утім, і словотвір узагалі) являє собою процес вторинної номінації, результати якої є похідними за змістом чи морфологічним складом.
Найбільш характерним для німецької научно-технічної термінології є наявність у ній різних термінологічних словосполучень там, де у німецькій мові фігурує складне слово [2], наприклад, Raumflug - космічний політ, Schuppengleis - рельсовий шлях у депо, Gewindeschneidkopf - гвинторізна головка, Drehbeschleunigungsmesser - вимірювач кутового прискорення.
До найбільш активних терміноелементів, що представляють собою спеціалізовані термінообразуючі німецькі морфеми (основи), відносяться Bild - («зв'язаний із зображенням»), Empfangs- («прийнятий»), Fern - («дистанційний»), Fernseh - («телевізійний»), Funk - («радіо-«), Gleichlauf - («синхронний»), Halbleiter - («напівпровідниковий»), KennKennungs - («характерний», «пізнавальний»): LeuchtLicht - («світловий»), Nachrichten - («інформаційний»), Netz - («мережний»), Rundfunk - («радіо»), Shall - («звуковий»). Навіть простий перелік цих регулярно повторюваних терміноелементів чітко показує, що термінообразуюча активність тієї чи іншої основи обумовлена соціальним замовленням і знаходиться в прямої залежності від актуальності відповідних понять [2].
Найбільше поширення в німецькій мові має модель визначеного складних чи складнопохідного імені іменника, що складається з двох, трьох і більш компонентів. За допомогою основоскладання на базі ключових термінів, що виражають родові поняття, утворяться групи термінів, що виражають видові поняття. При цьому часто виникають ємні терміни, у яких
нарощуються окремі компоненти по своєрідним «сходам»:
1)Leitung - (електрична лінія), Hohlleitung - хвильова лінія, Eckhohlleitung - кутова хвильова лінія, Rechteckhohlleitung - хвильова лінія прямокутного перетину
2)Stelle - станція, Endstelle - кінцева станція, Funkendstelle - кінцева радіостанція, Richtfunkendstelle - кінцева радіорелейна станція
3)Verkehr - зв'язок, Weitverkehr - далекий зв'язок, Funkweitverkehr - далекий радіозв'язок, Richtfunkweitverkehr - далекий радіорелейний зв'язок.
У даних прикладах постійний терміноелемент - обумовлена основа, стосовно якої «нарощуються» компоненти розгорнутого визначення. Нерідко як постійний елемент виступає основа-визначник, що є першим компонентом складних термінологічних утворень, що мають різні обумовлені основи:
Lichtstrahl - світловий промінь; Lichtstrahlabtaster - пристрій, що розгортає, із променем, що біжить; Lichtstrahlabtastrohle - трубка з променем, що біжить;
Messwert - результат виміру; Messwertverarbeitung - обробка результатів виміру; Messwertverarbeitungseinheit - блок обробки результатів виміру.
Перекладаючи терміни даного виду слід звертати увагу на те, що першим перекладається останній компонент складного слова, котрий визначає рід слова-терміна, а попередні компоненти характеризують різновидність об'єкта, тобто конкретизують цей об'єкт.
Належну увагу необхідно приділяти і основоположним тенденціям терміноутворення: по-перше, це довольно широко розповсюджене в науці використання «старого» іменування для позначення нового явища, засноване на принципі «переносу терміна за аналогією понять». По-друге, до однієї з тенденцій, властивих розвитку мови в цілому, відносять також «тенденцію до відповідності нерозчленованості визначаємого поняття, з нерозчленованістю визначаючого» - прагнення іменувати предмет чи явище, що представляють собою єдине ціле, не словосполученням, а одним словом [1].
Отже, основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, - повне розуміння його перекладачем.
Література:
1.Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - Київ, 2002. - С.58-59
2. Латышев Л.К. Технология перевода. Немецкий язык. - Москва, 2000. - С.171-173
