XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Воробйова А. І., Горшков М. А. «ШОКОВА ТЕРАПІЯ» ЯК ШЛЯХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Воробйова Анастасія Ігорівна
Науковий керівник: Горшков Максим Анатолійович
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

«ШОКОВА ТЕРАПІЯ» ЯК ШЛЯХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

      Досвід більшості посткомуністичних країн в реформуванні економіки

вимірюється десятиріччям. Цей час не дає підстав для ґрунтовних узагальнень, але зазвичай виділяють два варіанти переходу: еволюційний та реформаторський, тобто «шокової терапії».

      «Шокова терапія» - це шлях переходу до змішаної економіки, що з певною мірою послідовності був застосований в країнах Східної Європи, а у класичному вигляді - в Польщі[1, с.15]. Програма переходу була розроблена фахівцями МВФ й Світового Банку, які спиралися на монетаристську теорію, й розрахована на 10 -15 років. Особливості процесів ринкової трансформації, їх проблеми та наслідки в різних країнах вивчали багато відомих вчених-економістів: З.Бзежинський, Я.Корнаї, Д.Котц, Д.Норд, В.Попов. До прихильників радикальних змін, або політики шокової терапії належать Л.Бальцерович, О.Бленчард, П.Бум, Є.Гайдар, С.Джонсон.

      Мета статті полягає у з'ясуванні ролі шокової терапії, як шляху переходу до ринкової економіки.

      Фінансова політика уряду в період «шокової терапії» була спрямована на забезпечення так званих жорстких бюджетних обмежень, які повинні змінити м'які бюджетні обмеження, характерні для соціалізму[4, с.145]. Жорстокі бюджетні обмеження означають, що підприємства можуть витрачати тільки те, що зароблять самі, не розраховуючи на одержання грошей від держави. Недовга історія перехідної економіки показує, що майже всі постсоціалістичні країни в тій чи іншій мірі керувалися доктриною «шокової терапії». У деяких країнах - наприклад, у Польщі, Чехії та Естонії - цей досвід був цілком успішний.
      Але найбільш послідовно концепція «шокової терапії» була реалізована у Польщі в 1990-1991 рр. першим некомуністичним урядом під керівництвом Лешека Бальцеровича. За 2-3 роки вдалося призупинити інфляцію, увійти в стадію економічного зростання. Цьому сприяли не лише інтенсивний розвиток приватного сектора і зміцнення національної грошової одиниці, але й приплив іноземних інвестицій [2, с.63]. Слід враховувати, що в Польщі існували й певні передумови для такого «шокового лікування» економіки  і суспільства. Зокрема, наявною була значна приватна власність на землю (близько 80 % орної землі належало одноосібникам), поширеною - ринкова психологія, а державні владні структури очолювали сили, які підтримувала та яким довіряла більшість населення країни.

      Те, що багато країн спиралися саме на програму "шокової терапії", пов'язане не стільки з авторитетом відомих міжнародних фінансових організацій, скільки з залежністю посткомуністичних країн від фінансової допомоги.

      Коротка історія перехідної економіки свідчить, що майже у всіх постсоціалістичних країнах використовувались елементи концепції «шокової терапії», в тому числі й в Україні. Але в цілому в нашій країні вона не застосовувалась, оскільки дана концепція передбачає бездефіцитний бюджет, а він був в Україні дефіцитним усі 90-ті роки. Для  застосування "шокової терапії" не було відповідних передумов: психологічної готовності населення, належної підтримки ним владних структур, соціально-економічної бази тощо. [3, с.95]. В Україні кількаразово спробували провести шокову так звану лібералізацію цін без створення відповідного ринкового середовища. Це спричинилося до розвалу системи державного управління, розриву господарських зв'язків як усередині країни, так і в країнах близького зарубіжжя, глибокої платіжної кризи, інфляції, розбалансованості фінансово-кредитних відносин, різкого падіння як виробництва, так і споживання, зубожіння основної маси населення.

      Таким чином, можемо зробити висновок, що «шокова терапія » грунтується на швидкому, широкому проведенні системних економічних реформ. Радикальний перехід здійснюється, насамперед, через швидку лібералізацію цін і внутрішньої і зовнішньої торгівлі, результатом чого є побудова сучасної ринкової економіки. Головне, однак, не то яким методом буде зроблений перехід до ринку, а ефективність цього переходу.

Література:

•1.     Долішній М., Козоріз М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці /Економіка України. 1999. № 6. С. 13 -22.

•2.     Корнаї Я. Шлях до вільної економіки - К.: Наукова думка, 1991.-С. 5-114.

•3.      Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ. За ред. А. Зіденберга і Л. Хофф-манна- К.: Фенікс, 1998.- С.472.

•4.     Цыпин И.С., Веснин В.Р. Мировая экономика: Учебник - М.: Проспект, 2007. - 248 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>