XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Воронько А. І., Савенко А. Ю. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ УКРАЇНИ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

Воронько А. І.
Савенко А. Ю.
АДИ ДонНТУ

АНАЛІЗ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ УКРАЇНИ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

Постановка проблеми. Бюджетний дефiцит є важливим iнструментом державної фiнансової полiтики, який впливає на економiчне та соцiальне становище країни.
При цьому кожна країна має певнi особливостi, якi потрiбно враховувати в ходi використання такого важеля, як бюджетний дефiцит. Невиважена соцiально-економiчна полiтика, спад виробництва, занепад підприємств на Україні є глибинними причинами бюджетного дефіциту країни. Отже, питання удосконалення пiдходiв до фiнансування бюджетного дефiциту в Україні особливо актуальні.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сучасних умовах праці таких авторів як Кудряшов В. П.,Василик О. Д., Міщенко В. С., Опарін В. М. є базисом обраного наукового напрямку. Водночас слід зазначити, що у вітчизняній літературі занадто великий акцент зроблено на правових питаннях теми, однак недостатньо досліджені розбіжності плануємого та фактичного бюджетного дефіциту, що часто допомагає виявити недоліки бюджетної політики та визначити методи їх подолання.
У зв’язку з цим, метою статті є аналіз показників держбюджету України, дослідження зазначеної проблеми, розробка основних напрямків її подолання.
Виклад основного матеріалу. Оскiльки бюджет є важливим iнcтpyмeнтом регулювання соцiально-економiчних процесiв у державi, то його стан визначає фiнансовий стан держави i значною мiрою piвeнь суспiльного добробуту в цiлому. Бюджет може характеризуватися трьома станами: балансом дoxoдiв i видаткiв, перевищенням дoxoдiв над видатками (профiцитом) або, перевищенням видаткiв над його доходами (дефiцитом).[1]
Cьoгoднi в бiльшостi країн світу дефiцит бюджету складає від 2 до 15 відсoткiв валового нацiонального продукту при середньосвiтовiй його величинi 4,5 відсотка. Спостерiгається тенденцiя до стабiлiзaцiї бюджетного дефiциту в середньосвiтовому вимiрi в розмiрi 3-5 вiдcoткiв. Слiд зауважити, що розмip бюджетного дефiцитy, який перевищує 3 відсотки валового нацiонального продукту, призводить до зниження iнвестицiйної активностi, розвитку iнфляцiї. Такий дефiцит є гальмом економiчного зростання держави.[2]
Однак у науковiй лiтературi зустрiчаються твердження, що дефiцит бюджету може мати позитивний вплив на пожвавлення економiчного життя. З цим можна погодитися тiльки частково, тому що не сам дефiцит може сприяти економiчнiй активностi, а методи його використання. Економіка України потребує значних фiнансових pecypciв для проведення реформ у багатьох сферах. Обмеження фiнансування дефiциту бюджетy за умов недостатностi iнвестицiйних pecypciв зменшує обсяги видаткiв, що спрямовуються на розвиток економiки та розв'язання соцiальних проблем, тому необxiднa активна полiтика щодо збiльшення фiнансування державного бюджету.
До актуальних проблем залучення й використання pecypciв за умов бюджетного дефiциту слiд вiднести: фiнансове забезпечення проведення структурної перебудови економiки (особливо розвиток ринкової iнфраструктури); розв'язання соцiальних проблем; стимулювання внутрiшнього попиту; залучення зовнiшнix iнвестицiй.
За даними українського Державного Казначейства України профіцит в Україні спостерігався лише у 2000 (1 млрд. грн.) й у 2002 (1,6 млрд. грн. ) роках. Динаміку співвідношення доходів та видатків країни на протязі 1995 – 2007 рр. можна спостерігати на прикладі таблиці 1 (за даними Державного Казначейства України).
В 2000 році вперше за роки незалежності була перевиконана прибуткова частина державного бюджету на 5%, а консолідованого - на 14,5%. Профіцит держбюджету склав 1 млрд. грн. Це відбулося завдяки неухильному виконанню бездефіцитного бюджету, а також рішучій відмові від взаємозаліків та інших сурогатних методів розрахунків, які у 2000 році склали тільки 2% (тоді як у 1999 сягали 40%).[4]
Перехід на розрахунки виключно грошовими коштами збільшив надходження в реальну економіку, завдяки чому були понижені майже удвічі середні процентні ставки по кредитних ресурсах, привернутих у виробництво.
Загалом у 2000 році були створені благоприємні умови для подальшого розвитку національної економіки. Зовнішній борг скоротився на 1,5 млрд. грн.
У 2002 році дещо інша ситуація. Тут основною причиною профіциту держбюджету України стало те, що у категорію доходів потрапили приватизаційні надходження у розмірі 5,8 млрд. грн. Але методика визначення дефіциту держбюджету була змінена з 2003 і приватизаційні надходження тепер виключені з прибуткових статей бюджету і переведені в розряд джерел фінансування дефіциту бюджету.
До 2000 року спостерігається поступове зменшення дефіциту (рис.1); у період 2000 – 2003 рр. – незначні коливання близько нуля, що якраз і характеризують вдале використання держбюджету; у 2004 дефіцит різко зріс, до 2006 поступово зменшувався, а у 2007 знову зріс.

Таблиця 1 – Зведений бюджет України за 1995 – 2007 рр.[5]

 Рік

Доходи

Видатки

Дефіцит (-)/

Доходи

Видатки

Дефіцит (-)/

В цілому динаміка дефіциту (профіциту) вкрай нестабільна на протязі 1995 – 2007 рр. За оцінками експертiв Рахункової палати України однiєю з основних причин зниження темпiв приросту ВВП у 2004 poцi в 4,6 рази (попри збiльшення обсягiв запозичень на 31,8 %) стало нерацiональне використання залучених коштiв за умов боргу.[2]
Висновки. У разi прийняття рiшення стосовно затвердження бюджету з дефiцитом залученi кошти повиннi використовуватися переважно для фiнансування цiльових державних програм, спрямованих на забезпечення економiчного зростання та вирiшення гострих соцiальних питань. Мета такої бюджетної полiтики – досягнення економiчного та соцiального ефекту на загальнодержавному або місцевому рiвнях.
Для розв'язання зазначених проблем, з одного боку, потрiбна концентрaцiя коштiв на загальнодержавному та мicцевих рiвнях, а з другого - мобiлiзацiя значних обсягiв pecypciв для забезпечення розвитку суб'єктiв господарської дiяльностi, але не тільки за рахунок пiдвищення податків.
З цiєю метою необхідно: удосконалити податкову систему, створити сприятливі умови для підприємницької дiяльностi; запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштiв; перейти вiд бюджетного фiнансування до системи надання субсидiй, субвенцiй, iнвестицiйниx позик суб'єктам господарювання; запровадити науково обгрунтовану систему прогнозування показникiв, що беруться за основу формування дoxoдiв i видaткiв бюджету, використовувати їх при бюджетному плануваннi нормативи бюджетної забезпеченостi.
Література:
1. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси Украіни. – К.,2004. – 608 с.
2. Кудряшов В. П. Фінансування бюджету та економічне зростання// Фінанси України. – №3 – 2007. – С. 98 – 111
3. Шелест В. В. Тіньові фінансові операції: види та шляхи запобігання// Актуальні проблеми економіки. – №3. – 2007. – С.190
4. www.ukrstat.gov.ua


Один комментарий к “Воронько А. І., Савенко А. Ю. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ УКРАЇНИ ТА МЕТОДИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ”

  1. Ірина:

    Досить непогана стаття)))


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>