XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ворвуль Ю.В. МІЖНАРОДНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОПРАВ’Я ТА ЗАХИСТУ ЖІНОК

Ворвуль Юлія Володимирівна

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

МІЖНАРОДНЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОПРАВ'Я ТА ЗАХИСТУ ЖІНОК

Не зважаючи на те, що в сучасному міжнародному праві склався і ствердився принцип поваги до прав і свобод людини, жінки, як одна з найменш соціально захищених груп населення, все ще залишаються з різних причин суб'єктами-об'єктами систематичної різноманітної дискредитації, що актуалізує не тільки міжнародне співробітництво, а й наукові дослідження в цій сфері міжнародного права.

Систему гарантій захисту прав жінок складають комплекси гарантій: закріплених в конституції України та міжнародних актах; здійснюваних через різноманітні організації на основі нормативно-правових актів; забезпечуваних відповідними матеріальними і організаційними засобами (діяльність законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, здійснення судами правосуддя).

Рівноправ'я жінок знайшло визнання, закріплення і вдосконалення в численних універсальних міжнародних документах: загальній декларації прав людини 1948 р., міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р. Та практично у всіх основних універсальних та регіональних конвенціях щодо прав людини. Найбільш виразне втілення гарантія рівності прав чоловіків та жінок дістала в конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. Зазначена конвенція стала новим етапом у розвиткові принципу рівності прав жінок і чоловіків з урахуванням гендерного підходу до його реалізації, який розвинув положення міжнародних пактів про права людини і перетворив їх на міжнародні стандарти. Останні передбачають необхідність особливих додаткових заходів для забезпечення рівноправ'я та захисту прав жінок, розвитку соціального становища останніх, щоб вони були спроможні реалізувати своє рівноправ'я. Це і є врахуванням соціальної конструкції статі, яка обумовлює перепони в реалізації жінками свого рівноправ'я внаслідок народження дітей, фізіологічних відмінностей їх організму, створення стереотипів ролі чоловіків і жінок в суспільстві.

Простежується динаміка спроб збагатити законодавчу базу з питань гендерної рівності у суспільстві, активність яких припадає на кінець 90-тих рр. ХХ ст. Так, у 1999 р. На розгляд Верховної Ради України були подані водночас три законопроекти, однак, жоден з них не пройшов навіть першого читання. Після певного затишшя у 2001-2002 рр. У зміненому вигляді на розгляд Верховної Ради України був поданий законопроект „Про державні гарантії рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", який отримав позитивну оцінку європейських експертів, та законопроекти „Про забезпечення рівності прав жінок і чоловіків", „Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків", „Про забезпечення рівності прав жінок і чоловіків". Ці законопроекти також не були прийняті.

Принцип рівноправ'я чоловіків та жінок може бути сформульований як рівне право на участь в управлінні державою, рівне право на працю, на освіту, рівність у цивільному та сімейному праві і визнання спеціальних прав працюючої жінки, пов'язаних з фізіологічними особливостями її організму і з її роллю матері і жінки у сім'ї та суспільстві. Вказаний принцип включає в себе також рівність між самими жінками, незалежно від раси, кольору шкіри, національності, майнового стану, мови та релігії. Шляхами залучення жінок на вищі керівні засади визначаються запровадження добровільних домовленостей і таких дій як квоти або резервування місць у парламенті.

Відбувається усвідомлення того, що різниця між людьми, обумовлена біологічним статусом, не повинна розглядатися з точки зору чоловічої переваги, а потребує формування і вдосконалення юридичних гарантій захисту прав жінок. З самого моменту появи на світ жінка, як і чоловік, набуває права, які ґрунтуються на природних властивостях людини - право на життя, тілесну недоторканість, свободу. Тому надання рівних можливостей кожному члену суспільства (незалежно від статі), забезпечення гарантій вільного розвитку особистості, поваги честі і гідності жінок нарівні з чоловіками є вимогами часу, особливо для демократичної, правової, соціальної держави, якою прагне стати Україна.

Література:

  1. Леонтьєва Л.В. Гарантій захисту прав жінок в Україні // Право. -2008
  2. Сень Н.М. Право на свободу і особисту недоторканність: європейські стандарти і законодавство України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Львів, 2007.
  3. http://portal.rada.gov.ua/

 

gvorvul798@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>