XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Войтович О.Г., Левчук О.В. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРАКТИКИ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Войтович Олена Григорівна - заступник директора, викладач-методист,

Левчук Оксана Володимирівна  - методист з навчально-виробничої роботи                                                                 

Чортківське педагогічне училище імені О.Барвінського                                                 

  МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРАКТИКИ  З ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ  МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Як вимогливий митець, що з мукою вдивляється в обриси свого скульптурного твору, знаходячи в ньому все нові й нові недороблені деталі, так з глибокою тривогою думає керівник про своїх вихованців.

Олесь Донченко

"Учитель творить людину. Ці мудрі і вагомі слова можна сказати не тільки про матір і батька, - писав В.О. Сухомлинський. - Я багато разів переконувався в тому, яку величезну роль у житті дитини відіграє вчитель початкових класів. Він повинен бути для дитини такою ж дорогою і рідною людиною, як мати. Віра маленького школяра в учителя, взаємна довіра між вихователем вихованцем, ідеал людяності, який бачить дитина в своєму вихователеві, - це елементарні і разом з тим, наймудріші правила виховання, зрозумівши які, вчитель стає справжнім духовним наставником".

Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначає головне завдання, спрямоване на розвиток гармонійно досконалої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена високою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями та родинними патріотичними почуттями. Сьогодні  школі потрібний вчитель,  здатний виховати громадянина-патріота, який може розбудовувати суверенну Україну, вірно творити своє життя, відповідати за власні дії і вчинки і цим самим впливати на становище і долю колективу класу, суспільства і самого себе. І школа  має отримати такого вчителя.

"Учитель виховує своєю особистістю, своїми знаннями і любов'ю, своїм ставленням до світу".

                                                                                                    Д.Лихачов.

Формування готовності майбутнього вчителя до виховання підростаючого покоління визначається як особистісне утворення, підкріплене уміннями і навичками щодо здійснення завдань виховної роботи. І саме практична підготовка студентів до цієї роботи дає можливість набути плановості, чіткості, конкретності.

Проблеми психолого-педагогічної практичної підготовки майбутніх вчителів глибоко розглянуті та відображені в працях І. Д. Беха, А.П. Верхоли, В.А. Козакова, О.Г. Мороза, В.М. Мадзігона. Організаційні та методичні аспекти практичної підготовки проаналізовані в роботах Т.Г. Грецької, А.А. Гуменюка,  Є.А. Гормах, О.Є. Пантелеймонова,   В. Буряка та ін.

Вагоме місце в системі практичної підготовки навчального закладу І-ІІ рівня акредитації відіграє практика з виховної роботи. Практика з виховної роботи, яка починається на 2 курсі (ІІІ семестр) відіграє роль ознайомлення  студентів з шкільним життям  та дає можливість кожному студенту  зануритися в дитячий колектив, здобути свій перший досвід по спілкуванню з дітьми початкових класів. Бажано, щоб в  ІІІ семестрі - студентів закріпити за 1-2 класами, IV семестр (3-4 класи), V семестр в (5-6 класи) школи. Проте проблемою даного виду практики на 2 курсі особливо в ІІІ семестрі являється те, що теоретична підготовка до проведення даної практики недостатня. Так, на даний час по закінченні першого курсу з  предметів спеціалізації студенти вивчили тільки предмет «Анатомія,  фізіологія та шкільна гігієна» та «Вступ до спеціальності», які закладають основи психолого-педагогічних знань студентів про характер учительської професії, різні типи навчально-виховних закладів, систему професійної підготовки вчителя, анатомо-фізіологічні та вікові особливості підростаючого організму, закономірності людської психіки. Також студенти користуються своїм власним досвідом з учнівський та студентських років  набутими вміннями та навиками в ході спостереження за проведенням окремих видів навчально-виховної роботи в школі, а також в процесі навчання в навчальному закладі, на факультативних заняттях, в педагогічних гуртках та різних об'єднаннях за інтересами. Тому, в перші тижні практики на 2 курсі методисти велику увагу приділяють загальному ознайомленню студентів з досвідом кращих класоводів по організації  та проведенню виховних заходів.

З  2 курсу, паралельно з практикою починається вивчення педагогіки та психології, які і дають основні теоретичні положення, що мають бути реалізовані студентом на практиці.

Показником якісної теоретичної підготовки служить не тільки вміння студентів відтворити теоретичні знання, положення, скільки вміння застосувати їх на ділі. Для того, щоби теорія в свідомості студентів не залишалася сукупністю застиглих формул і визначень, необхідний «переклад» теоретичних знань на методичний рівень.

Студенти повинні розуміти, що педагогічна теорія в чистому вигляді, якою би досконалою вона не була, не може бути безпосередньо реалізована в практиці. Необхідні знання більш вищого рівня, ніж чиста теорія. Ці знання повинні давати відповідь на запитання:

-  як, використовуючи теоретичні положення, провідні ідеї педагогічної науки, слід будувати виховний процес на практиці,

-  як враховувати при цьому можливості і умови конкретного виховного закладу, особливості вихованців і свої власні.

Вивчаючи з педагогіки розділ "Теорія виховання" студенти знаходять відображення на новому рівні головних теоретичних положень, методи розв'язання виховних завдань. Збагачення теоретичними знаннями формує у студентів науковий і творчий підхід до вивчення і  оволодіння  методикою виховної роботи; озброює конкретними знаннями і вміннями, необхідними класному керівнику, вихователю для самостійного конструювання і організації виховного процесу;  забезпечує подальше формування педагогічної позиції майбутнього вихователя - організатора.

Практична підготовка студентів до виховної роботи передбачає оволодіння ними конкретними вміннями примінення різноманітних засобів виховання (методи, форми прийоми, способи і т.д.). Вона реалізується через виконання студентами різного роду завдань (індивідуальних, групових, колективних) і через обмін інформацією, діями, цінностями по взаємодії один з одним і методистом безпосередньо на практичних заняттях.

В період практики з позанавчальної виховної роботи студенти повинні, виступати по семестрах (ІІI, IV, V) в образі як помічника вчителя, так і класного керівника, вихователя групи продовженого дня.

В процесі практики з позанавчальної виховної роботи вирішують наступні завдання:

- опанування практикантами вміння вести позанавчальну виховну роботу з дітьми в класі;

- накопичення уявлень про характер та зміст позанавчальної виховної діяльності та функціональних обов'язків викладачів, вихователів, організаторів;

- вивчення специфіки організації позакласної виховної роботи в умовах різного типу шкіл;

- оволодіння методами та прийомами вивчення вікових та індивідуальних особливостей школярів.

В процесі практики студенти виконують такі види діяльності:

- знайомляться з навчально-матеріальною базою школи та шкільною документацією;

- здійснюють знайомство з педагогічним колективом, системою роботи класного керівника /вчителя початкових класів/, вихователя групи продовженого дня;

- вивчають психолого-педагогічні особливості розвитку дітей різного віку;

- надають допомогу вчителям, вихователям в проведенні виховної роботи з школярами в умовах школи та по місцю проживання дітей та підлітків;

- приймають участь в роботі з батьками, відвідують сім'ї учнів.

В процесі практики студенти вищого навчального закладу повинні оволодіти вміннями:

- спостерігати та аналізувати різні форми позакласної та позашкільної виховної роботи;

- визначати конкретні виховні завдання, виходячи з загальних цілей виховання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей школярів, планувати виховну роботу в класі, групі продовженого дня;

- організувати дитячий колектив на виконання поставлених завдань  визначати послідовність роботи, залучати актив, допомогти вибрати найбільш ефективні прийоми та методи, організувати конт­роль та підведення підсумків роботи;

-  вивчити особистість школяра та колектив дітей в умовах класу, групи продовженого дня;

-  проводити окремі види позакласної виховної роботи з учнями: бесіди, інформаційні години.

Практика з виховної роботи вимагає чіткої організації. Тут навчальна та виробнича частини вищого навчального закладу повинні чітко зконтактувати розклад занять навчального закладу та розклади виховних годин у базових школах, занять в групах продовженого дня, засідань клубів за інтересами. Практика показує, що в розкладі навчального закладу - це третя пара, а в школі та позашкільних установах - це 5, 6, 7 урок, які стикуються по часу і сприяють раціональному використанню часу студентів та учнів шкіл.

Підгрупа студентів у кількості 14-15 чоловік прикріплюється до однієї школи і визначених класів. В один клас направляється  2 - 3 студенти. Під час практики кожен студент у своєму класі проводить протягом семестра 10 занять, два з яких є заліковими. Кожен студент розробляє особистий індивідуальний план, який корегує з класоводом або класним керівником, наприклад:

п\п

Дата Зміст роботи Оцінка
•1.        02.09. Провести виховну годину "Давайте познайомимося"  
•2.        12.09. Надати допомогу в оформлені класного кутка  
•3.        01.10. Провести екскурсію в природу "Осіння пора"  
•4.        15.10. Організувати трудовий десант: "Нехай квітне наше подвір'я" (по збору насіння квітів).  
•5.        25.10. Провести залікову виховну годину "Чарівна мова казки".  
•6.        02.11. Провести розважальну програму "Посвята в козачата".  
•7.        15.11. Організувати конкурс малюнків "Люби і знай свій рідний край".  
•8.        25.11. Провести індивідуальну бесіду: "Як берегти книгу".  
•9.        01.12.  Прийняти участь в загальношкільному конкурсі "Краща дитяча пісня".  
•10.    15.12. Організувати виставку творчих дитячих поробок "Зимові барви".  

 За проведенням занять слідкує методист, класовод або класний керівник. Тому дуже важливим в процесі практики з виховної роботи є налагодження контактів студент - класовод, студент - класний керівник. Адже саме класний керівник - це той координатор діяльності вчителів, батьків, організаторів гуртків позашкільних закладів. Тому на педагогічну практику студентів направляють до найбільш досвідчених класоводів та класних керівників. Як правило, кожен класний керівник вважає доцільним працювати з одним дитячим колективом впродовж тривалого часу (5-7 років). Тому він добре знає своїх учнів, батьків, знайомий з умовами, в яких проживають діти. Звичайно, якість педагогічної виховної практики студента у такого вчителя  буде набагато вищою. Під час проходження практики студент виконує всі  функції класного керівника:

-  будує взаємини з дітьми та їхніми батьками на співробітництві, сприяє розвитку самоврядування учнів;

-  спільно  з  активом  групи  складає  проект плану  виховної роботи  на навчальний рік, який затверджується на зборах класу;

-  стежить за виконанням плану, в процесі якого аналізує ефективність виховної      роботи,       розвиток      творчої  ініціативи учнівського самоврядування;

-  веде індивідуальну роботу з учнями;

-  виявляє нахили і здібності учнів і сприяє їх участі в роботі гуртків, творчих студій, культурних товариств, клубів за інтересами, спортивних секцій, в художній самодіяльності;

-  організовує і проводить роботу  з обдарованими дітьми;

-  висловлює свої рекомендації класу щодо проведення виховних годин, присутній на них, сприяє залученню учнів до загальношкільних заходів; піклується про культурний відпочинок;

•-                    вносить пропозиції щодо відзначення і заохочення кращих учнів, бере участь у складанні характеристик учнів класу;

               Практика з виховної роботи тісно пов'язана з причетними до виховання шкільними і позашкільними установами. Тут студенти беруть участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, моральних та естетичних акцій. Отже, студенти вчаться за допомогою громадських зв'язків урізноманітнювати, пожвавлювати виховну роботу в класі, спрямовувати її на ширший  і  глибший  вияв  здібностей  і уподобань  школярів,  на виконання головного     завдання -  зробити   кожного учня повноцінним, зацікавленим суб'єктом виховання.

Під час практики студенти вчаться вести документацію відповідно до основних нормативних документів щодо організації навчально-виховної роботи у  закладах освіти.

На першому занятті, яке проводить методист безпосередньо на базі практики в школі, палаці школяра, школі-інтернаті,  головне,  на що треба звернути увагу - це встановити тісні контакти між класним керівником, класоводом, та групою студентів, яка закріплена за даним класом. Інформація класовода є компасом діяльності студентів на семестр. Вони вивчають план виховної роботи, психологічну характеристику класу, напрямки індивідуальної роботи з окремими дітьми і спільно з методистом розробляють особисті індивідуальні плани.

Підсумком проведення залікових занять є їх обговорення, яке проводиться методистом, класоводом та студентами,  що проводили спостереження. Під час обговорення слід глибоко проаналізувати підготовчий етап до заняття, вміння організації учнів до виховного заняття, аналіз методики і прийомів використаних на виховному занятті, використання технічних засобів та наочності, контакт практиканта з учнями, його зовнішній вигляд, поведінку, тон, вигляд. Обговорення повинно носити дружній потенційно-перспективний характер.

Для того, щоб практика з виховної роботи носила більш результативний характер, керівник виробничої практики повинен залучити до участі в практичному процесі практичного психолога навчального закладу, куратора групи. Серія анкет та тестів, які проводить практичний психолог спільно з куратором, покликана виявити ті проблеми, які мають місце для окремих студентів. А також тренінги та заняття сприяють формуванню іміджу майбутнього вчителя: вчать його керувати своїм емоційним станом мімікою, жестами, мовою. Формують правильне розуміння "зовнішній вигляд вчителя", його поведінка. 

Методист виховної роботи зобов'язаний формувати сучасний стиль творчого педагогічного мислення. Тому в полі зору методиста постійно повинні перебувати ціннісні орієнтації студенів в сфері пізнання й педагогічної практики. Важливо вчити студентів педагогічного проектування, що має як раціональні, так і ціннісно-смислові ознаки. З досвіду підведення підсумків по практиці з виховної роботи заслуговує уваги методика проведення конкурсу "Кращий організатор-виховник", на якому групи звітують про кращі результати виховних заходів, демонструють свої навики і вміння по організації дитячих конкурсів, спартакіад, концертних програм і т.д.

    На підсумковому занятті методист узагальнює роботу підгрупи і виставляє оцінку за проведену протягом семестру роботу кожним практикантом. Підсумок по даному виду практики проводиться у вигляді диференційованого заліку і оцінюється (зараховано або не зараховано).

Вся система практичної підготовки і особливо структура практики з виховної роботи заставляє викладачів психолого-педагогічних дисциплін спрямувати систему практичної підготовки вчителів початкової школи таким чином, щоб вони були спроможні "навчити своїх учнів своєю поведінкою, своїм Статусом, своїми Знаннями, своєю Людяністю, своєю Любов`ю, своїм Щастям, своїм Талантом".

Література:

•1.     Положення про організацію навального процесу у вищих навчальних закладах №161:// Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Випуск 1. - К., 1994. С. 139-193.

•2.     Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів освіти України: Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1999 р. № 93 // Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Випуск 1. - К., 1994. - С. 139-153.

•3.     Буряк В. «Формування методологічної культури майбутнього вчителя» - К., "Рідна школа" 2005 р. - С. 3-7.

•4.     Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір. // Інструктивний лист. - К. 2004 р.

•5.     Державна програма розвитку освіти на 2005-2007 рр. з врахуванням положення концепції досконалості європейського фонду управління якості. // Указ Президента України від 04.07.2005 р. № 10.13 - К. 2005 р.

•6.     Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. Посібник. - К.: МАУП, 2000 р. 

  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>