Войцехівська І. С., викладач вищої категорії, методист

Ільєва О. П. - викладач І категорії

Могилів-Подільський технолого-економічний коледж ВНАУ

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ СЛОВЕСНОСТІ

  Характерною рисою нового тисячоліття є необхідність самостійно отримувати потрібну інформацію, тому будь-який фахівець повинен володіти методами сучасного наукового мислення, принципами пошуку певних знань. Формування особис­тості майбутнього спеціаліста відбувається не тільки під впливом організованих навчально-виховних заходів, а й завдяки індивідуальним намаганням самих студентів. Відомо, що ніхто просто так не от­римує певну сукупність знань, навичок і вмінь, їх можна здобути, тільки доклавши чималих зусиль, тому в  педагогічному процесі особливе місце посідає самостійна робота.

  Самостійна робота студентів - це одна з найважливіших  складових навчального процесу, в якому вирішальна роль належить викладачеві, бо він покликаний навчити студентів працювати самостійно. А звідси і головне завдання викладача - прищеплювати студентам вміння самостійно поповнювати свої знання, зорієнтуватись у стрімкому потоці інформації.

 Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що над проблемою організації самостійної роботи студентів працювали П.У.Архангельський, О.К.Бабанський, В.І.Вергасов., Б.Т.Єсипов,  Н.Ф.Тализіна та ін., тому сучасна дидактика більше уваги має приділяти обґрунтуванню методики самостійного опанування студентами теоретичних знань, прак­тичних навичок та вмінь.

Самостійна робота студентів має надзвичайно важливе значення для формуван­ня й удосконалення знань, мислення й переконань, через те  цей метод є внутрішньою основою будь-якого іншого мето­ду навчання і необхідною передумовою дидактичного зв'яз­ку різних методів навчання між собою. А отже,  метод самостійної роботи є одним із основних в педагогічному процесі.

Під час  вико­ристання методів самостійної роботи необхідно враховувати закономірності навчально­го процесу, сучасні організаційні, методологічні та мето­дичні вимоги до нього, характер і зміст конкретної навчаль­ної дисципліни, вимоги до підготовки відповідних фахівців, рівень підготовленості викладачів і студентів тощо. Зрозуміло, ніякий окремо взятий метод не розв'язує всіх проблем, якщо не використовується твор­чо, у взаємозв'язку з іншими методами.

   Самостійна робота повинна здійснюватися на основі особистісного підходу до студентів та розглядатися в двох значеннях: процес творчого мислення студента при вирішенні будь-якої проблеми, засвоєння того чи іншого матеріалу і як результат розумової діяльності, відтворений у написаній творчій роботі, контрольній роботі,  домашньому завданні.

           Організовуючи самостійну роботу студентів, потрібно дотримуватися наступних правил: конкретно визначати завдання, враховуючи індивідуально-психологічні особли­вості студентів, їх здібності, інтереси, нахили, чітко формулювати проблеми, забезпечувати навчальною літературою, посібниками, створювати належні організаційно-методичні умови та здійснювати систематичний контроль. Отже, щоб самостійна робота студентів у повному обсязі ре­алізувала свої освітні та виховні функції, вона має бути пла­номірною, систематичною та змістовною.

      Так, з  української мови  створено навчально-методичний  комплекс забезпечення самостійної роботи студентів. Дані матеріали наявні на паперових та електронних носіях, ними можна користуватися в кабінеті,  читальному залі бібліотеки, на сайті. Особливість роботи з комплексом  полягає в опрацюванні теоретичного матеріалу дисципліни та виконанні різних завдань: складання опорного конспекту, тез, виписок, виконання вправ для закріплення  знань та вироблення мовних вмінь та навичок, робота зі словниками, довідниками, енциклопедіями, додатковою літературою. Обов'язковим є поточний та підсумковий контроль.

   Невід'ємною умовою самостійної роботи з   української літератури  є розвиток критичного та творчого мислення, бо робота з художнім твором  спонукає студентів до роздумів, власних висновків. Вона дає змогу формувати певне ставлення до його героїв, окремих епізодів, подій тощо. Це ставлення студентів оформлюється думкою і в кожного вона своя.

Значною мірою здійснювати самостійну роботу допомагають різні види творчих робіт-мініатюр, пошукова робота, проблемні ситуації та ін. Розроблені картки з завданнями: дати заголовок і завершити розпочатий нарис власними роздумами і висновками.

  Використовуючи  різноманітні форми самостійної роботи,  викладач «стає організатором самостійного навчального пізнання студентів: не головною дійовою особою в аудиторії, а режисером їхньої взаємодії з навчальним матеріалом»[2,14]. Самостійна  робота студентів до певної міри вирішує підвищений рівень  мотивації самоосвіти і має свої позитивні результати, а також підвищує  свідоме ставлення студента до навчання.

         Ефективність  самостійної роботи можна визначити за показниками: вміння виявляти самостійне творче мислення, глибокі і міцні знання, користуватися поняттями, синтезувати знання з ряду тем, виконувати практичні завдання, володіти необхідними навиками і уміннями при роботі з літературою,  робити узагальнення і висновки; самостійно оновлювати та поповнювати свої знання, мати активну життєву позицію. Досягнення цих показників у самостійній роботі характеризує таку якість педагогічної майстерності викладача, як уміння здійснювати навчально-методичне керівництво самостійною роботою студентів.

Література:

1. Данілов. М.А. Самостійна робота студентів. - М.: Вища школа, 1999. - 101 с.

2. Зязюн. І.А. Краса педагогічної дії. - К.: УФІМБ, 1997. - 302 с.

3. Самостійна робота студентів: навч. посібник.// за заг. ред. В.І.Євдокимов - Х. Вид-во ХДГУ, 2004. - 140 с.

Залиште коментар!