XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Возгрін С.Ю. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ

Возгрін С. Ю.

Студент НЮАУ ім. Ярослава Мудрого

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ

Поряд з основними правами людини (на життя, на здоров'я та інші) виокремлюється право громадян на безпечне оточуюче навколишнє природне середовище. Цінність якості довкілля була усвідомлена внаслідок збільшення ситуацій, коли зменшення природних ресурсів чи забруднення навколишнього природного середовища створює нездоланну перешкоду для здійснення практично всіх прав громадян.

Історично ідея екологічних прав спочатку знайшла своє відображення в міжнародно-правових документах. Проблемі права людини на сприятливе навколишнє природне середовище була присвячена Стокгольмська конференція ООН  1972 р.  з охорони довкілля, на якій була прийнята Стокгольмська декларація. Ряд положень про місце людини в природі та принципи її діяльності закріплені у Всесвітній хартії природи вiд 01.01.1982. У 1992 р. на Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро була ухвалена "Декларація Ріо про навколишнє середовище і розвиток". Особливе місце займає Кіотський протокол, прийнятий в грудні 1997 року, який є першою глобальною угодою про охорону навколишнього природного середовища. В його основі лежить механізм міжнародної торгівлі квотами на викиди парнікових газів. На даний момент його ратифікували більше 180 країн, сумарні викиди яких складають більше 60% загальносвітових.

Конституція України у статті 50 зазначила, що кожний має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди. Крім того, Конституція гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Рівень реалізації права на безпечне оточуюче середовище є неприпустимо низький і це право громадян ефективно не реалізується в нашій країні. Не фінансуються природоохоронні заходи, дуже багато декларативних норм. Особливо їх багато в земельному законодавстві (Закон України "Про охорону земель" вiд 19.06.2003 називають мертвонародженим, оскільки він майже повністю не діє, незважаючи на те, що на нього посилаються більше 150 інших нормативних актів. Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 був прийнятий раніше, ніж були створені деякі органи, на які були покладені обов'язки, щодо його реалізації (наприклад Державної служби охорони родючості грунтів і на даний момент не існує та ін.).

Важливо не забувати, що право на безпечне довкілля належить не тільки громадянам, а й особам, які не є громадянами України.

Головними невирішиними проблемами, які стають на шляху ефективної реалізації права кожного на безпечне довкілля є антропогенно забрудненні об'єкти енергетики, видобувної й важкої промисловості, транспорт і сільське господарство

Гарантії, які проголошені ч. 2 ст. 50 Конституції України, не виконуються. Якщо звернутись до офіційного веб-сайту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, викликає подив той факт, що дане офіційне джерело інформації, на підставі якого можна робити обґрунтовані узагальнені висновки про стан екологічної безпеки в країні, надає інформацію включно тільки по 2007 рік.

Навколишнє природне середовище України є частиною єдиної великої всесвітньої системи. Тому для реалізації проголошеного в Конституції України права кожного на безпечне довкілля необхідно дотримуватись норм не тільки національного законодавства у сфері охорони довкілля, а й міжнародних норм, спрямованих на забезбечення охорони та відтворення навколишнього природного середовища.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>