XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Якубенко С.С. УКРАЇНА І ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ПРОСТІР

Якубенко Світлана Степанівна

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

УКРАЇНА І ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ПРОСТІР

     Нині відбувається перехід світової економіки до індустріального та постіндустріального етапу розвитку, що зумовлює глобальні соціально-економічні, культурні, етнічні та політичні зміни. Неоднозначне ставлення до глобалізації ґрунтується на положеннях про її небезпеку для країн з менш розвинутим рівнем економіки. Зазначені процеси не оминули і нашу державу.

     Успіх реконструкції економіки України багато в чому зумовлений правильністю й точністю зробленого нею вибором, що до сучасних викликів глобалізації. Завдання і плани країни об'єктивно визначаються загальносвітовим контекстом процесів і подій, які не можна не враховувати при реалізації національних цілей. Тому на сучасному етапі розвитку національної економіки актуальною залишається тема дослідження основних напрямів стратегії розвитку економіки України.

     Дане питання досліджувалося багатьма вченими, зокрема Боднар І. Р. [1] в своїй роботі висвітлив наслідки фінансової глобалізації для України та стратегії її розвитку; Головня О. М. [2] розглядав вплив глобалізацій них процесів на соціально-економічний розвиток країни, Карлова І. О. [3]  досліджувала вплив світових глобалізаційних процесів на економічний розвиток України; Мухіна І. Г. [4] розглядала і досліджувала місце України в сучасному глобалізаційному світі. Досить часто науковці звертаються до цієї теми, роблячи дослідження впливу глобалізаційних процесів, визначаючи позитивні та негативні сторони, створюють новітні моделі розвитку країни.

     Глобалізація економічних ринкових сил є важливим чинником, який визначає сферу практичної діяльності, яка має найповніше використати глобальні ринкові сили в якості продуктивних сил національної економіки, основою якої можуть бути конкурентні переваги в галузі ресурсного, транспортного, виробничого, науково-технічного потенціалу та геополітичного положення України. Глобалізація полягає у залученні все більшої кількості суб'єктів у міжнародний обмін продукцією і послугами. При цьому ринок керує основними суб'єктами міжнародних ринкових відносин, які приймають рішення стосовно основної частини світового виробництва і торгівлі. Глобалізація зумовлена становленням нового технологічного способу виробництва, тобто поширення інформаційно-телекомунікаційних технологій. Поширення і використання таких технологій, зростання комп'ютиризації країни, мобільного зв'язку, ролі й значення Інтернету в Україні є реалізацією одного з корінних процесів постіндустріального розвитку. Внаслідок глобалізаційних процесів у нашій країні виникає ланцюговий трансфер криз. Це свідомі дії однієї країни стосовно іншої (як правило, менш розвинутої), що загрожує останній тяжкими кризами, зниження конкурентоспроможності національної економіки і звуження присутності на ринках, погіршенням підприємницького й інвестиційного клімату [2, 9]. Розвинуті країни здійснюють трансферт криз для зміцнення своєї економічної безпеки, закріплення економічних та науково-технічних переваг, нагромадження ресурсів перед переходом у постіндустріальне суспільство. Розглянемо деякі глобалізаційні загрози для соціально-економічного України, що подані в таблиці 1 [2,9].

Таблиця 1.

Оцінка глобалізацій них загроз для соціально-економічного розвитку  України

Фактор Характеристика
Цільове направлення  Відсутність єдиної стратегічної концепції, скоординованих умов досвіду, реального фінансування. Компроміс між глобальною конкурентоспроможністю і рівнем благополуччя населення. Підвищення міри уразливості національної економіки. Високий рівень бюрократії.
Економічні умови Деформація структури економіки, відстала технічна база. Відсутність узгодженої структурної політики. Нерівномірний розподіл прямих іноземних інвестицій. Дискримінація у зовнішній торгівлі. Надмірна відкритість економіки.
Інституційні умови Перенесення західних стандартів і вимог МВФ, тиск через міжнародні фінансові організації.
Фінансові умови Деформація фінансово-ринкових механізмів. Недостатнє використання переваг глобальної фінансової системи. Потреба у високих витратах на модернізацію. Недостатній розвиток банківської сфери. Необхідності прозорості в податковій системі і відповідності світовим стандартам звітності.
Соціальні гарантії населенню Непропорційність величини соціальних виплат та реального прожиткового мінімуму. Низький рівень доходів і бюджетної сфери, відсутність адресних пільг. Тіньовий ринок працівників нижчої кваліфікації з менш розвинутих країн.

      Згідно опису табл. 1, можна свідчити про цілий ряд загроз, які можуть тягнути за собою глобалізаційні процеси, проте така ситуація можлива в першу чергу при пасивному державному втручанні.

     Варто зазначити, що процеси всесвітньої глобалізації розгортаються під впливом транснаціональних структур - Міжнародного валютного фонду, Всесвітнього банку тощо. Перш за все нашій державі потрібно орієнтуватися на формування та закладання передумов саме постіндустріального суспільства, що передбачає вироблення нової стратегії українського реформування та розвитку. У її рамках повинна відбутися зміна технологічної сфери суспільства, пов'язана із впровадженням наукомістких, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, досягнень інформатики [5].

     Сучасні стратегія розвитку економіки України спирається перш за все на основні напрямки інтеграції, тобто участі в міжнародних організаціях та союзах, та напрямки внутрішньої реорганізації структури економіки та економічних інститутів відповідно вимогам ринкових відносин. На сьогодні Україна є членом понад 40 міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи, ВТО та ін. [3]. Глобалізація вкрай загострює конкуренцію на світовому ринку, додаючи їй все жорсткішого характеру. Тому основна увага на шляху інтеграції України має бути відведена розробці та реалізації стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, досягнення європейського рівня продуктивності праці, прибутковості виробництва, заробітної плати тощо, щоб не потрапити у зростаючу залежність від постіндустріального світу.

     Вчені виділяють такі основні стратегічні напрями розвитку України:

•·       зміцнення ресурсного потенціалу країни та підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення всебічного розвитку людського потенціалу та реалізація інноваційної політики в регіонах та в державі в цілому [1,70]; 

•·       головними пріоритетами розвитку виробничо-економічного потенціалу мають бути: розбудова виробничої, транспортної й ринкової інфраструктур; сприяння розвитку підприємництва, створення ефективної системи міжбюджетних відносин [3,41];

•·       стратегічним напрямом є удосконалення управління регіональним розвитком, підвищення їхньої інвестиційної привабливості, вдосконалення підготовки та перепідготовки відповідних фахівців з проблем даної галузі, в результаті такого вдосконалення отримаємо економічно стабільну державу [4,82]. 

     Отже, не дивлячись на те, що багато провідних країн і частина тих, що розвиваються, вже адаптувались до глобалізації, отримавши вигоди від цього процесу, наша держава ще тільки вступає на цей шлях. В Україні як країні з перехідною економікою потрібно усувати негативні ефекти в умовах процесу глобалізації, методами державного регулювання необхідно впливати на діяльність ТНК, імпорт, створити сприятливі умови для інвестування.

     Тому необхідним, на нашу думку, на даному етапі розвитку України і її входженні в глобалізаційний простір є:

•·       захист внутрішнього ринку, шляхом запровадження ефективної податкової політики;

•·       підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників товарів та послуг, стимулюючи науково-технологічний та виробничий сектори економіки

•·       контроль над трудовою міграції та відтоком кваліфікованих кадрів, шляхом забезпечення привабливості вітчизняного ринку праці;

•·       поліпшення інвестиційного клімату, забезпечуючи стабільність законодавчої бази України

•·       активна співпраця зі світовими організаціями на умовах партнерства та співпраці.

     Саме за низки таких заходів процес глобалізації стани для України ресурсом і додатковим стимулом власної реконструкції й трансформації. Глобалізація визначає не лише головний напрямок загальнолюдського розвитку, але й шлях входження України в єдиний світ.

Література:

•1.     Боднар І. Р. Наслідки фінансової глобалізації для України // Фінанси України - 2009 р. - №8, - 70 с.

•2.     Головня О. М. Вплив глобалізацій них процесів на соціально-економічне зростанн України: оцінка загроз та можливостей // Економіка і держава - 2010 р. - № 6 - 9 с.

•3.     Карлова І. О. Вплив світових глобалізаційних процесів на економічний розвиток України // Актуальні проблеми економіки - 2008 р. - №11 - 41-42 с.

•4.     Мухіна І. Г. Україна в сучасному глобалізаційному світі // Економіка і держава - 2009 р. - №2 - 82-83 с.

•5.     politik.org.ua (Український центр політичного менеджменту) - Україна і виклики постіндустріальної доби

svit.lanka@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>