XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Яременко С.О. СКЛАДЕНІ ТВОРИ ЯК ОБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Яременко С.О.

студент IV- го курсу Інституту прокуратури і слідства Національного університету

«Одеська юридична академія»

  СКЛАДЕНІ ТВОРИ ЯК ОБ'ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

         Згідно із Конституцією України громадянам  гарантується  свобода  літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист  інтелектуальної власності,  їхніх  авторських  прав,  моральних  і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Однією із умов правової охорони творчості людини є визнання законодавством України того чи іншого результату творчої діяльності об'єктом інтелектуальної власності. При цьому, об'єкти авторського права захищаються в однаковій мірі незалежно від таких показників як художня цінність твору, характер творчої праці, форма об'єктивізації.  

Одним із специфічних об'єктів авторського права за законодавством України є складені твори, до яких відносяться збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та  антології,  збірники  звичайних даних [1]. Їх особливості полягають тому, що  творча праця автора полягає в доборі, координації  або  упорядкуванні  змісту. Одними із найбільш поширених складених творів є збірники та бази даних.                                                         

На міжнародному рівні правова охорона цих об'єктів  була започаткована у формі визнання Бернською конвенцією про охорону літературних та художніх творів збірників творів об'єктом авторського права. Конвенція ставила тільки дві умови для правової охорони збірників авторським правом - до їх складу повинні входити літературні та художні твори  і за  добором та розміщенням матеріалів вони повинні бути результатом інтелектуальної творчості [2].

Згодом, серед об'єктів авторського права, крім збірників,  з'явилися бази даних (компіляції даних). Так, в п. 10 угоди СОТ від 15 квітня 1994 року «Про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності» (Угода TRIPS)  зазначалося, що компіляція даних або іншої  інформації  в  електронній  чи іншій  формі,  яка  завдяки  відбору або упорядкуванню її змісту є результатом інтелектуальної творчої  діяльності,  охороняється  як така. Таким чином,  угода TRIPS  висувала вже тільки одну умову охорони авторським правом баз даних - наявність елемента інтелектуальної творчої діяльності при їх створенні [3]. Аналогічне положення щодо баз даних було застосовано в Договорі Всесвітньої організації інтелектуальної власності «Про авторське право», прийнятому Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року [4].

Подальше закріплення правової охорони баз даних в міжнародному праві відбулося в Директиві Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу "Про правовий захист баз даних" від 11 березня 1996 р. В її преамбулі  зазначено, що виходячи з того, що авторське  право залишається належною формою виключного права авторів, які створили бази даних, в умовах відсутності гармонізованої  системи законодавства про нечесну конкуренцію чи прецедентного права з  цього  питання необхідні інші додаткові заходи для запобігання несанкціонованому   використанню вмісту бази даних. У зв'язку з цим, Директива до поняття "база  даних" відносить два їх види:

1.Бази даних, що включають літературні,  художні,  музичні чи інші зібрання творів, таких як тексти,  звуки, образи,  цифри,  факти  та  дані.

2. Бази даних, що охоплюють  зібрання незалежних робіт,  даних чи інших матеріалів, які систематично або методично упорядковані і до  яких  може  бути отримано окремий доступ [5].

В українському законодавстві термін «база даних» з'явився в Законі «Про авторське та суміжні права» в редакції 1994 року і був визначений як сукупність даних, матеріалів або творів у формі, яку читає машина. При цьому, як самостійний об'єкт авторського права,  бази даних не розглядалися, а могли тільки входити до складу збірників, які закон трактував як збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складові твори за умови, що вони є результатом  творчої  праці  по добору, координації або упорядкуванню змісту без заподіяння  шкоди охороні творів, що входять до них [6].

В Законі України «Про авторське та суміжні права» в редакції 2001 р., бази даних визначаються як сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин  якої та  її  упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені  за допомогою  спеціальної  пошукової  системи  на  основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів. В новій редакції цього Закону майже не змінилося трактування поняття «збірник», як збірників творів, обробок фольклору, звичайних даних,  інших складених творів за умови,  що  вони  є  результатом   творчої   праці   за   добором, координацією  або  упорядкуванням  змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини [7].

Таким чином, бази даних і збірники, як об'єкти авторського права мають багато спільного:

 по - перше, вони включають в себе сукупність творів тобто об'єктів авторського права;

по - друге, законодавець допускає включення до них складових частин , що не охороняються авторським правом;

по - третє, обов'язковою умовою віднесення їх до об'єктів авторського права є наявність творчої праці при їх створенні;

по - четверте, творча праця при їх створенні полягає в підборі, упорядкуванні, розташуванні  об'єктів авторського права.

Відмінністю баз даних і збірників творів є те, що перші можуть бути представлені виключно в електронній формі і до їх складу може включатися будь - яка інформація.  Таким чином, збірникам творів характерна свого роду юридична «чистота» з точки зору права інтелектуальної власності, оскільки при їх створенні домінуючим є елемент творчості, а їх основна мета полягає в задоволенні естетичних, творчих потреб. В той час, як бази даних мають чітко виражений дуалістичний  інтелектуально -  інформаційний характер і досить часто їх створення пов'язано залученням не творчої праці, а значних інвестицій - фінансових, організаційних, програмних, трудових. Ст. 10 Закону України «Про авторське та суміжні права» виключає такі бази даних із сфери правової охорони авторським правом, зазначаючи, бази даних, що не відповідають критеріям  оригінальності не відносяться до об'єктів авторського права і на них поширюється право sui-generis (своєрідне право, право  особливого роду). При цьому, в Законі зазначається тільки орієнтовний перелік баз даних, до яких може застосовуватися право sui-generis - це розклади руху транспортних засобів, розклади  телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних.

Таким чином, подальше зростання ролі інформації в усіх сферах суспільної життєдіяльності призводить до того, що деякі складні об'єкти авторського права з інформаційною природою, втрачають основну ознаку інтелектуальної власності - елемент творчості при їх створенні.  У зв'язку з цим, необхідно вдосконалювати як законодавство в сфері авторського права, так і законодавство, що регулює інформаційні відносини.    

Література:

•1.      Про авторське право і суміжні права: Закон України № 3792-XII: за станом на 5 червня 2001 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парламентське вид-во, 2001. - 28с. - (Серія "Закони України").

•2.     Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів:  Паризький Акт від 24 липня 1971 року [Текст] // Офіційний вісник України.- 2007. - 18 жовтня. -  № 75. -  ст. 2809. -  стор.173.

•3.     Про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності: Угода СОТ від 15.04.1994// База даних "Інформаційно-пошукова система "Правова інформатика" (бібліотека баз даних) / С.А. Антоненко, М.Я. Швець, С.М. Швець. . -  К.: НДЦПІ. -  2010.

•4.     Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право: Закон України від 20.09. 2001 року,  N 2733-III  //  Урядовий кур'єр. -2001. - 17 жовтня. - № 189.

•5.     Про правовий захист баз даних: Директива Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу № 96/9/ЄС від 11 березня 1996 р. // Офіційний переклад нормативних актів Євросоюзу в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. - К.: Міжнародний фонд "Відродження", 2002. - С. 139-155.

•6.      Про авторське право і суміжні права: Закон України: За станом на 23 лютого 1994 р. //   Голос України. - 1994. -23 лютого.

•7.     Про авторське право і суміжні права: Закон України № 3792-XII: за станом на 5 червня 2001 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парламентське вид-во, 2001. - 28с. - (Серія "Закони України").

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>