XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ярощук Л.А. САМОСТІЙНА РОБОТА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Ярощук  Л. А.                                                                 

Волинський національний  університет імені Лесі Українки  

САМОСТІЙНА РОБОТА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Сучасне суспільство  у своєму стрімкому розвитку постійно вимагає від індивіда адекватних змін. Людині,  щоб цілком  відбутися  в суспільстві, доводиться враховувати його потреби. Тому  вища освіта  набуває  першорядного значення  як визначальний  фактор, що впливає на професійне  становлення людини.  Одним із чинників успішності освіти є самостійність студентів, яка виявляється у незалежності  їхніх  суджень і дій  у процесі подолання навчальних  труднощів. Навчання студента - це не самоосвіта індивіда на власний розсуд, а систематична,  керована викладачем самостійна діяльність студента, що стає головною особливо на етапі реформування вищої освіти.

У сучасній  психолого-педагогічній літературі існують різні підходи до визначення поняття "самостійна робота студентів". О.М.Алексюк, А..А.Аюрзанайн, П.І.Підкасистий, В.А.Козаков визначають самостійну роботу як "будь-яку організовану викладачем активну діяльність студентів, спрямовану на виконання дидактичної мети в спеціально відведений для цього час.

Досліджуючи функції самостійної роботи, П.І. Підкасистий дійшов висновку, що вона виступає "в ролі специфічного педагогічного засобу організації і керування самостійною діяльністю студента в навчальному процесі". С.Трубачова вважає, що "процес самостійного пізнання є результатом мислительної діяльності, його можна розглядати як активну цілеспрямовану діяльність, у ході якої здійснюється переробка вже відомої і тільки що сприйнятої інформації" .  Є.М.Розенбаум велику увагу приділяє роботі в парах під час самостійного опрацювання навчального матеріалу, яка наближає умови виконання вправ до природних умов бесіди, що має велике психологічне значення для тих, хто навчається.

Розширення політичних, культурних та економічних зв'язків між країнами, можливість здійснення безпосередніх контактів з носіями іноземної мови розвиває у студентів інтерес до краєзнавчого матеріалу, сприяє засвоєнню ними лексики, необхідної для спілкування під час поїздок за кордон, і вдосконаленню мовленнєвих навичок та вмінь. Сьогодні надзвичайно важливо в майбутніх фахівців виробити потребу в самостійному опануванні іноземною мовою, навчити їх творчо застосовувати набуті знання у нових ситуаціях, користуватися довідковою літературою, робити вибірковий переклад, готувати доповіді, брати участь у конференціях, анотувати статті тощо. Як відомо, вивчення іноземної мови потребує значних зусиль з боку студентів, їх систематичної праці, сформованості таких якостей, як працьовитість, наполегливість, уважність, самостійність, допитливість.

Організацію самостійної роботи студентів у курсі іноземної мови не можна розглядати як ізольовану проблему. Загальновідомо, що вона є органічною частиною навчального процесу, передумовою успішної реалізації програмових вимог з цього предмета. Особливого значення при цьому все більше і більше набувають самостійні завдання, оскільки жоден курс навчання іноземної мови не дає студентам повного оволодіння мовою, а тільки допомагає їм здолати труднощі у процесі засвоєння знань та їх подальшого вдосконалення.

Мета самостійної роботи - активізувати пізнавальну діяльність студентів у навчальному процесі, розвинути їх мовленнєві навички та вміння, допомогти тим, які мають слабку підготовку з іноземної мови. Отже, більшість завдань для самостійного виконання добираються, аби посилити практичну спрямованість мовної освіти майбутніх педагогів.

Основні завдання - розширити мовну практику студентів, сприяти досягненню практичної мети навчання.

Поняття "самостійна робота" включає в себе не тільки виконання студентами домашніх завдань, а й різні види їх навчально-пізнавальної діяльності під час аудиторних занять.  Для студентів різних курсів викладачами розроблено програми самостійного оволодіння знаннями й уміннями з іноземної мови та методики викладання.

Епоха стрімкого й постійного оновлення i розвитку інформації, інтенсивного розширення міжнародних ділових, культурних зв'язків у галузі науки, техніки, економіки пред'являє суворі вимоги до висококваліфікованого фахівця, який повинен уміти поєднувати глибоку фахову підготовку з високим рівнем володіння іноземною мовою та комп'ютерною грамотністю. Ці вимоги взаємопов'язані, неподільні, сприяють взаємному збагаченню й удосконаленню. Але єдиною універсальною вимогою до конкурентноздатного фахівця є його вміння самостійно, творчо мислити. Сучасна вища школа покликана забезпечити студента міцними, оперативними знаннями, а також навчити його вчитися (тобто вчити себе) самостійно. Освічена людина сьогодні - це самостійна людина, що вміє самостійно приймати рішення, самостійно добиватися поставленої мети, має навички власними силами оволодівати знанням, удосконалювати свою фахову майстерність індивідуально. Засобом формування й розвитку такої важливої якості робота є самостійна студентів (СРС). Поняття «СРС» можна розглядати в широкому й вузькому значенні. У широкому значенні - це активна пізнавальна творча діяльність студента, яка присутня (повинна бути присутньою) у будь-якому виді навчальних занять. У більш вузькому значенні - це один з видів навчальних занять, специфічною особливістю якого є відсутність викладача в момент навчальної діяльності студента.Викладач планує i направляє, координує й контролює самостійну діяльність студентів, тобто створює умови їх навчальної діяльності, організує й активізує її, створюючи й удосконалюючи iнформацiйно-методичне забезпечення СРС. Основний шлях поліпшення мовної підготовки студентів - удосконалення СРС при вивченні іноземної мови, належна організація її iнформацiйно-методичного забезпечення.У процесi вивчення iноземної мови викладач повинен учити студентiв працювати самостiйно, прищеплювати їм навички самостiйної роботи в аудиторiї для подальшого використання їх в позааудиторнiй самостiйнiй роботi. Завдання для позааудиторної роботи повиннi включати вправи рiзного ступеня творчостi й самостiйностi (вiдтворюючi, перетворюючi й творчi). Вони мають бути скерованi на вдосконалення всiх видiв мовленнєвої дiяльностi (аудіювання, мовлення, читання, письмо) i володіти фаховою орiєнтацiєю.Самостiйна робота може проводитися як на заняттях iноземної мови, так i поза стiнами вищого навчального закладу, оскiльки «самостiйна робота студента - це специфiчний вид дiяльностi навчання, головною метою якого є формування самостiйностi суб'єкта, що навчається, а формування його вмiнь, знань, навичок здiйснюється опосередковано через змiст i методи всiх видiв навчальних занять». Самостiйна робота, її ефективнiсть значно залежать вiд пiдбору та поєднання дидактичних засобiв. Дидактичними засобами є предмети, якi, дiючи на зiр, слух, дотик студентiв, полегшують їм безпосереднє й непряме пiзнання дiйсностi. Вони не роблять вирiшального впливу на кiнцевi результати навчально-виховного процесу, але сприяють підвищенню ефективностi методiв навчання, збагачуючи їх . Дидактичнi засоби становлять складову частину органiзацiйно-методичного забезпечення СРС. Забезпечення СРС - процес створення викладачем необхiдних i достатнiх умов, що сприяють задоволенню потреб студентiв в iнформацiйних джерелах i пропозицiях.

Для органiзацiйно-методичного забезпечення СРС викладачевi необхiдно:

•·        скласти перелiк необхiдних умiнь i навичок;

•·        розробити необхiднi професiйно орiєнтованi задачi-завдання;

•·        визначити вимоги до продуктiв i результатiв СРС;

•·        скласти план робiт;

•·        розробити iнформацiйно-методичне забезпечення роботи студентiв: пiдручниками, навчальними посiбниками, методичними рекомендацiями і вказiвками, довiдковими матерiалами, таблицями, схемами, дiаграмами i т. п.;

•·        опублiкувати все необхiдне iнформацiйно-методичне забезпечення й видати цi матерiали студентовi до початку вiдповiдного етапу його навчальної дiяльностi.

•·        Iнформацiйно-методичне забезпечення СРС - це наявнiсть таких джерел iнформацiї, як текстовi (книги, брошури, газети, журнали), графiчнi матерiали (креслення, схеми, дiаграми, таблицi), аудiовiзуальнi засоби (звукозаписи, кiнофiльми, вiдеофiльми), програмнi продукти. Всi цi матерiали повиннi бути пiдiбранi з урахуванням фахової орiєнтацiї, що сприятиме розвитковi емоцiйно-мотивацiйної сфери сприйняття iнформацiйних матерiалiв, i мають забезпечувати всi види занять.На нашу думку, найкраще навчальний процес вивчення iноземної мови буде органiзований, якщо в самостiйнiй роботi студентiв будуть використанi сучаснi засоби навчання, включаючи традицiйнi дидактичнi й засоби програмованого навчання. До них можна вiднести програмованi або частково програмованi навчальнi посiбники в комплексi з навчаючими й контролюючими комп'ютерними програмами, створенi з урахуванням специфiки фаху студентiв.

•·        При виборі книг керуватися тим, що пiдручники для вищої школи повиннi вiдзначатися високим науково-теоретичним рiвнем викладання матерiалу, вмiщувати необхiдний довiдковий апарат, орiєнтований на пiдвищення ефективності СРС. Забезпечити доступнiсть i практичну скерованiсть викладу навчального матерiалу в книгах, тiснi міжпредметнi зв'язки, послідовність i зв'язаність змiсту вузiвських пiдручникiв та посiбникiв з книгами для iнших рiвнiв освiти. Посилити увагу до питань створення професiйно орiєнтованих пiдручникiв із загальнонаукових та загальнотехнiчних дисциплiн з урахуванням необхiдностi застосування ЕОМ.

Ознаки, що вiдрiзняють програмоване навчання iноземної мови вiд непрограмованого, такi:

наявнiсть чiтко сформульованої, що пiддається вимiру, цiлi навчальної роботи й алгоритму досягнення цiєї мети;

розчленованiсть навчальної роботи на кроки, пов'язанi з вiдповiдними дозами iнформацiї, що забезпечують здiйснення кроку;

завершення кроку самоперевiркою, результати якої дають можливiсть судити про те, наскiльки крок успiшний, i подача студентовi достатньо ефективного засобу для цiєї самоперевiрки, а якщо потрiбно, то й вiдповiдний коригуючий вплив;

використання автоматичних i напiвавтоматичних навчаючих обладнань: при цьому друкованi програмованi посiбники, що реалiзуються без допомоги будь-яких технiчних засобiв, i програмованi звукозаписи також розглядаються як навчаючi обладнання;iндивiдуалiзацiя навчання.

Дидактичний комплекс з навчання iноземної мови  поєднує загальноприйнятi, традицiйнi методи з методами програмованого навчання. Завдяки цьому створюється така навчальна ситуацiя, коли студент переважно самостiйно проводить ознайомлення, закрiплення й активiзацiю мовного матерiалу, а формування мовних навичок i умiнь здiйснюється пiд безпосереднiм керiвництвом викладача.Розширення традицiйного арсеналу способiв, засобiв, прийомiв самостiйної роботи за рахунок широкого застосування iнформацiйних технологiй навчання, зокрема, залучення комп'ютерних технологiй повинно сприяти вдосконаленню навчального процесу у вищiй школi. Впровадження комп'ютера покликане створити умови для вироблення навичок й умiнь працювати самостiйно (це випливає iз специфiки роботи з комп'ютерними програмами); дає можливiсть здiйснити диференцiйований та iндивiдуальний пiдхiд як у виборi матерiалу, так i в темпах роботи окремих студентiв; сприяє розширенню та поглибленню знань з фаху (iнформацiйнi можливостi комп'ютерної мережi необмеженi); ставить студента перед необхiднiстю глибоких знань iноземної мови, без чого неможливе одержання професiйно орiєнтованої iнформацiї. Цим використання комп'ютерних програм у самостiйнiй роботi при вивченнi iноземної мови студентами виявляє знання iноземної мови i знання з фаху як взаємонеобхiднi й достатнi умови як для вдосконалення мовної пiдготовки, так i для професiйного зростання. Дані процеси відбуваються паралельно. Має мiсце взаємопроникнення i взаємовдосконалення дисциплiн.Самостiйна робота, в якiй використовуються сучаснi дидактичнi засоби,  повинна забезпечити:

•·  формування самостiйностi студента;

•·  забезпечення контролю дiй студента;

•·  iнформування студентiв про рiвень досягнення цiлей;

•· визначення вимог до результатiв дiяльностi студента;

•· створення зовнiшнiх i внутрiшнiх умов дiяльностi;

•·  урахування iндивiдуальних особливостей кожного студента;

•·  надання студентовi можливостей планування своїх дiй;

•·  забезпечення студентовi можливостей коригувати свої дiї.

Отже, програмованi дидактичнi комплекси покликанi забезпечити взаємовдосконалення i формування мовної, фахової, загальнокультурної компетенцiї спецiалiстiв - випускникiв . Данi програмованi комплекси  вiдповiдають таким дидактико-методичним вимогам програмованого навчання:

•· орiєнтованості i можливості навчання студентiв з рiзним рiвнем успішності;

•· розподiлу подачi нового iномовного матерiалу залежно вiд ступеня успішності;

•· поетапному одержанню iнформацiї про наслiдки дiяльностi;

•· акценту на самостiйну роботу.

Такi дидактичнi комплекси повиннi сприяти активiзацiї й ефективності самостiйної роботи i покликанi створити умови для:

•·   вдосконалення мовної  та методичної пiдготовки випускникiв

•·   формування навичок i умiнь самостiйної роботи майбутнього квалiфiкованого фахiвця;

•·   вироблення такої важливої якостi особистостi, як самостiйнiсть;

•·   розширення i поглиблення знань з фаху;

•·   пiдвищення комп'ютерної грамотностi.

Самостійна робота є найвищою формою навчальної діяльності за критерієм саморегуляції і цільової спрямованості; вона може диференціюватися залежно  від джерела керування, характеру спонукання.   Звичайно, проблема формування у студентів уміння вчитися  самостійно переростає у проблему попереднього підвищення навчальної мотивації, виховання інтересу до навчання. Таким чином, всі фактори, пов'язані з пізнавальною активністю, стають  більш усвідомленими і дієвими, підсилюється їх роль у навчальній діяльності, зростає активність студентів у перебудові мотиваційної сфери.

Література:

1.Атаманчук Ю. Стан організації самостійної роботи студентів  ВНЗ !! Рідна школа. - 2008.- №6 - с. 46-48

2.Бойко Я. Організація самостійної роботи студентів  у вищих педагогічних навчальних закладах !! Рідна школа. - 2009 №10. с. 19- 23

3.Чепига М. Керування тематичною самостійною роботою студентів//Вища школа. - 2008. - №5. - С. 25-32

4. Шимко І. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі//Рідна школа. - 2005. - №8 - С. 34 -35


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>