XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Юрченко І., канд. педагог. наук, Пиндик О. Г. ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ГУВЕРНЕСТВА

Юрченко Інга
Студентка відділення іноземних мов 
Вінницького гуманітарно - педагогічного коледжу
науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент, Пиндик О. Г.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ГУВЕРНЕСТВА

У сучасних суспільних навчальних закладах продовжує спостерігатись схильність до авторитаризму. Тому багато батьків надають перевагу гувернерству. Однією з головних проблем сучасного інституту гувернерства є недостатня кількість професійних педагогів, здатних ефективно працювати в умовах сім`ї. Тому що коло обов`язків домашнього педагога зумовлене не лише нормативними та законодавчими державними документами, але й коригується з боку споживачів послуг - батьками дитини, до якої наймають працівника. І не кожен може справитись з цими обов`язками. Так як домашні педагоги здійснюють догляд, оздоровлення дитини, вчать поважати принципи загальнолюдської моралі, культури, історичних цінностей. Серед необхідних здатностей домашнього педагога є дотримання педагогічної етики, повага до гідності вихованця. Вагомою є робота з батькам. Також необхідною умовою успішної професійної діяльності є досконале володіння державною мовою, крім того іноземними мовами, усвідомлення важливості дотримання правил і норм безпеки навчання і праці. Особистісні фактори впливають на формування індивідуального стилю учіння студентів у спеціально організованих умовах навчання[1].

Одночасно можна зазначити неоднозначність індивідуального навчання. Разом із позитивними моментами в індивідуальному навчанні існують і негативні: не завжди і не з кожного навчального предмета можливе проведення занять на дому (через відсутність приладдя, технічних засобів навчання, а також адекватного фінансування з боку державного бюджету). На думку багатьох учителів заняття на дому не мають належного методичного й практичного ефекту. До того ж виявлено, що відсутня ефективність оцінювання.

Дітям, які навчаються вдома (насамперед із причин, пов`язаних зі станом їхнього здоров`я), властива низка психологічних особливостей. Займаючись з учителем на дому, учні часто не виявляють ніякого інтересу до занять, беруть у них участь без ентузіазму. Згідно з дослідженнями, час ефективного засвоєння навчального матеріалу здоровою людиною складає 20 хвилин, після чого увага розсіюється. Стосовно дітей, які потребують навчання на дому, час ефективного засвоєння інформації не перевищує 7-10 хвилин. Отже, педагог має передавати школяреві  інформацію у стислій формі. Також існує рід психологічних проблем. Часто діти, відчувають острах перед виконанням завдань, пропонованих учителем, тому що бояться неправильно їх виконати й отримати догану від педагога або батьків. У багатьох дітей надмірно критичне ставлення до свого захворювання. Тому завданням учителя є допомогти подолати ці негативні явища, поцікавившись здоров`ям дитини, дати зрозуміти, що його завдання саме й полягає в тому, щоб допомогти їй у навчанні, розбурхати інтерес до занять, розширити кругозір дитини.

У індивідуального навчання є своя специфіка. Однією з головних задач учителя під час проведення індивідуального заняття є правильний вибір методів навчальної та повчально-виховної роботи. Поза сумнівом такий вибір має враховувати всі загально методичні та дидактичні принципи навчання (доступності, спадковості, послідовності, урахування раніше отриманих навичок та вмінь тощо). У той же час допускається й вітається вибір нестандартних, особливих методів роботи.

На думку більшості дослідників, основною формою уроку на дому є евристична бесіда. Проте й така форма має сприяти досягненню всіх цілей уроку: освітньої, розвивальної, виховної. Урок повинен бути спланованим і підготовленим заздалегідь. На нашу думку, такий урок має поєднувати елементи аспектно-комплексного й особистісного орієнтовного підходу[2].

Однією з умов успішного розуміння навчального матеріалу й формування відповідної бази знань у школярів є система оцінок. Оцінка містить у собі виховне начало: вона дає учню істинне уявлення про власну успішність, а також стимул до її поліпшення. Однак необхідно пам`ятати, що виставлення будь-яких оцінок (і в школі, і на індивідуальних заняттях) має базуватися на принципі об`єктивності. Оцінка не повинна бути покаранням або, навпаки, подарунком. Діти завжди сприймають позитивно тих вчителів, які поводяться справедливо. Учні ставляться до них з повагою і через проміжок часу згадують про тих вчителів, котрі допомогли сформувати міцний запас знань[3].

Зростаючий інтерес до тьюторства пов'язаний з тим, що вища школа не в змозі підготувати своїх випускників до вирішення всіх тих проблем, які трапляються їм на життєвому шляху. У зв'язку з цим виникає нова задача утворень - формування у студентів універсальних способів діяльності, як способів вирішення проблем у різних сферах і видах діяльності, таких як моделювання, прогнозування, системний аналіз, проектування, дослідження[4].

              Можна виділити три головні завдання тьютора:

•· здійснювати індивідуальну педагогічну підтримку учнів;

•· надавати консультативну допомогу при побудові учнем власної індивідуальної освітньої програми та визначенні індивідуального темпу її освоєння;

•· вести педагогічний супровід руху учня за індивідуальної освітньої траєкторії.

Отже,особа,яка хоче оволодіти професією гувернера чи тьютора повинна серйозно підійти до цього завдання,об`єктивно оцінити свої можливості та впевнитись в тому чи готова вона присвятити цій справі  велику кількість часу та докласти багато зусиль. Так як ця робота вважається зовсім не легкою,вимагає терпіння,вихованості та освіченості. Але якщо належним чином виконувати свої обов`язки - можна отримати величезну винагороду: розумних, чесних, добрих, вдячних учнів, котрих ви навчали та виховували. І з гордістю визнати, що всі старання були не дарма.

Література:

•1.   Александров Г. Н. Понятие и сущность управления познавательной деятельностью студентов в процессе обучения: Научные труды НИИ ПВШ. - М.: НИИ ПВШ, 1984. - С. 10 - 11.

•2.   Андрос О. Я. Самостоятельный выбор стиля как фактор развития интегральной индивидуальности (на материале лонгитюдного исследования студентов) // Автореф. дис. ... канд. психологических наук: 19.00.01. - Пермь, 1994. - 26 с.

•3.  Бабанский Б. К. Рациональная организация учебной деятельности. - М.: Знание, 1981. - 96 с.

•4.  Габай Т. В. Учебная деятельность и ее средства. - М.: Высшая школа, 1988. - 284 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>