ХІІІ Міжнародна наукова інтернет-конференція «СОЦІУМ. НАУКА. КУЛЬТУРА» (25-27 січня 2017 року

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подпишитесь на рассылки о научных публикациях

Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Ваш город:




Заболотна Л.Л. ПЕРЕДУМОВИ НІМЕЦЬКОГО КОЛОНІАЛІЗМУ (70 РР. ХІХ СТ.)

Заболотна Леся Леонідівна

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

ПЕРЕДУМОВИ НІМЕЦЬКОГО КОЛОНІАЛІЗМУ (70 РР. ХІХ СТ.)

  Вивчення історії колоніалізму насьогодні привертає значну увагу дослідників, оскільки за умов глобалізації стала зрозумілою необхідність зміни підходів до вивчення історії міжнародних відносин. За таких умов виникає необхідність знову повернутися до вивчення феномену колоніалізму, зрозуміло, і колоніалізму німецького.

Протягом багатьох століть в німецьких правлячих колах існувала думка про необхідність розширення „життєвого простору" та утворення великої колоніальної імперії. Прихід О. Бісмарка до влади та об'єднання Німеччини „залізом та кров'ю" в 1871 р. призвели до того, що Німецька імперія вступила на шлях колоніальної експансії.

Стрімкий економічний підйом в Німеччині наприкінці 70 рр. ХІХ ст. призвів до поширення ідеї колоніальної експансії. Зрозуміло, що логічним наслідком швидкого розвитку промисловості та сільського господарства повинно було стати різке збільшення збуту товарів, а найкращим місцем для цього могли бути колонії.

Крім того, початку колоніальної політики Німеччини сприяла і внутрішньополітична ситуація в країні, оскільки німецькій буржуазії ставало тісно на внутрішньому ринку. Вона вимагала виходу на простори Азії та Африки з метою захоплення запасів сировини, придбання ринків збуту та пошуки нових сфер для німецького капіталу. Внаслідок цього, О. Бісмарк, змушений був поступитися натиску промисловців та фінансистів та розпочати колоніальну експансію. 

Активізації колоніальної політики Німеччини сприяла й ситуація в Європі. Головними противниками зміцнення Німеччини були Великобританія, Франція та Росія. Розуміючи це, О. Бісмарк підтримував колоніальну експансію Великобританії в Африці, Середній Азії та Індокитаї. Це принесло визначні результати для німецької колоніальної політики на початковому етапі, оскільки знаходячись в постійному конфлікті з Росією та Францією британські правлячі кола змушені були визнавати перші німецькі колонії.

О. Бісмарк підтримував і французьку колоніальну політику з метою відвернути Францію від справ на Європейському континенті та загострити її конфлікт з Великобританією з колоніальних питань.

Ще одним серйозним суперником Німеччини була Росія. Внаслідок укладення „Союзу трьох імператорів" ліквідовувалась можливість створення антинімецького російсько-французького договору. Крім того, великі можливості для німецької дипломатії відкривало загострення суперечок між Великобританією та Росією в Середній Азії.

Таким чином, на міжнародній арені склалась ситуація, яка забезпечувала міцне становище Німеччини в Європі та сприяла німецьким колоніальним загарбанням.

Література:

•1. Александров В.В. Борьба империалистических держав за раздел Африки (1881-1914 гг.). - М.: Высшая школа, 1963.- 84 с.

•2.Ерусалимский А.С. Бисмарк: Дипломатия и милитаризм. - М.: Наука, 1968. - 285 с.

•3. Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за «место под солнцем». Германская экспансия на Ближний Восток, в Восточную Африку и в район Индийского океана в конце Х1Х - начале ХХ в. - М.: Наука, 1991.- 294 с.

•4.Чарный И.С. Начало колониальной экспансии Германии в Африке (1870-1885). - М.: Наука, 1970. - 213 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>