Восьма Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасна наука ХХI століття»
Научные конференции Наукові конференції




Загородній О.М., Петришина О.В. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА» ТА ПРИНЦИПИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ

Загородній  О.М., Петришина О.В.

Хмельницький національний університет

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ «ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА» ТА ПРИНЦИПИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ

Державне регулювання соціально-економічних процесів має істотне значення у сучасних умовах господарювання. Сьогодні втручання держави в економіку розглядається на різних рівнях. На макроекономічному рівні завдяки економічній політиці можливо уникнути негативних процесів і небажаних відхилень, які час від часу змінюють циклічність економічного розвитку. На мікрорівні участь держави проявляється у визначенні цінової політики, регулюванні діяльності суб'єктів господарювання, створенні сприятливих умов для всіх ринкових агентів, тощо. Також можна окремо розглядати регулювання соціально-економічних відносин на міжнародному рівні, через вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на національні економіки. 

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Вона є одним із багатьох, але найважливіших важелів втручання держави в соціально-економічні процеси. Тому визначення сутності, принципів здійснення та основних завдань податкової політики є досить актуальним питанням у наш час.

Виділяють два методи державного регулювання: прямий і непрямий. Пряме втручання в економіку забезпечується шляхом встановлення державних цін, обсягів виробництва, експортно-імпортних операцій тощо, що притаманне командно-адміністративній системі.

Непрямі методи застосовуються в умовах ринкової економіки і включають досить багато важелів. У сучасних умовах найбільш суттєвого значення набуває бюджетно-податкова політика, яка охоплює бюджетну і податкову політику, а також політику фінансування бюджетного дефіциту. Саме реформування ринкової економіки значною мірою залежить від зміцнення державних фінансів, через які держава акумулює грошові ресурси для фінансування суспільних потреб, а також створює умови для активізації економічного зростання і підвищення суспільного добробуту.

Для з'ясування місця податкової політики в інтеграційних процесах, а також для дослідження поставлених перед нею завдань, необхідно визначити сутність податкової політики. Зазначимо, що даний термін складається з двох категорій: «політика» та «податки».

В економічних словниках політика визначається як державна наука, мистецтво управління державою. Суб'єктом політики є держава, а особливістю її предмета є владний, тобто наказовий характер.

Термін «політика» можна розглядати у двох напрямках:

•- політика - це суспільна наука;

•- політика - це особливий вид діяльності на макро- і мікрорівні.

При цьому економічна політика стосується всіх галузей державного втручання.

Проте у роботах західних економістів не має чіткого визначення категорії «податкова політика». Зокрема, С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі використовують термін «фіскальна політика» і тлумачать її як рішення, що приймаються державою щодо своїх доходів і витрат.

Податкова політика явище багатоаспектне та складне, тому простежується різноманітність підходів щодо визначення її сутності у працях російських вчених [2]. М.В.Карп зазначає, що «податкова політика є складовою частиною загальної фінансової політики держави на середньострокову і довгострокову перспективи і охоплює такі поняття, як концепція державної діяльності в сфері оподаткування, податковий механізм, а також управління податковою системою держави. Б.Х. Алієв і А.Н. Абдулгалімов вважають, що «податкова політика - це діяльність держави, що виражена в комплексі заходів, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади і державного управління в сфері податків і зборів, відображаючи класифікацію податків, методи і принципи оподаткування, діючих на законній основі в податковій системі даної держави».

Різноманітні підходи щодо визначення сутності податкової політики пропонуються також вітчизняною науковою думкою [3].

Відповідно до Податкового кодексу України, який був прийнятий 2 грудня 2010 року, податкова політики функціонує на основі таких принципів [1]:

•-  загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

•-   рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи;
 -       невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

•-  презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

•-  фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

•-  соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

•-   економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

•-   нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

•-  стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

•-   рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

•-   єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Податковий кодекс став новим етапом податкової реформи. Він є результатом компромісів між державою, політичною елітою, громадським суспільством та бізнес структурами. Положення Податкового кодексу спрямовані в першу чергу на вдосконалення адміністрування податків, зниження податкового навантаження на бізнес, перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію громадян та створення стимулів для інноваційно-технологічного розвитку економіки.

Стратегічними завданнями податкової політики є [1]:

•-  демократизація податкової системи, установлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами;

•-  формування відповідального ставлення платників податків до виконання податкових зобов'язань, зменшення масштабів ухилення від податків;

•-  створення сприятливих умов оподаткування, активізація інвестиційної діяльності, зокрема залучення прямих іноземних інвестицій;

•-  скорочення витрат платників податків та держави на адміністрування податкових платежів;

•-  створення правових основ для легалізації доходів;

•-  подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС відповідно до перспектив поглиблення економічної інтеграції.

У ринкових умовах суттєвого значення набуває ефективна податкова політика, через яку акумулюються фінансові ресурси для забезпечення суспільних потреб, а також здійснюється регулювання економічних відносин. Вона визначається певним ступенем впливу держави на соціально-економічні процеси і змінюється під впливом тенденцій у світовій економіці.

Досліджені у доповіді підходи щодо визначення сутності податкової політики, завдань та принципів її здійснення обґрунтовують теоретичні основи використання податкової політики в процесі державного регулювання соціально-економічних відносин. У сучасних умовах функціонування національних економічних систем при врахуванні цих основ податкова політика стане більш гнучкою до змін економічного розвитку, потреб і умов забезпечення ефективної інвестиційної та інноваційної діяльності ринкових суб'єктів.

Література:

•1.   Україна. Кодекс України. Податковий кодекс України. [Електронний ресурс]: Кодекс (від 2 грудня 2010 року № 2755-VI). - Режим доступу:

zakon.rada.gov.ua

•2.   Лазерник Л.Л. Сутність та компоненти фінансової політики / Л.Л. Лазерник // Фінанси України. - 2006. - № 1. - С. 66-73.

•3.   Соколовська А.М. Податкова політика в Україні у  контексті її впливу на розвиток економіки / А. М. Соколовська // Фінанси України. - 2006. - № 9. - С. 65-81.

e-mail : kazamarchuk_a@yahoo.com

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>