XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Закусило Л.І., д.е.н., Мороз О.О. ДЖЕРЕЛА ТА ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Слухачка магістратури - Закусило Леся Іванівна

Вінницький інститут економіки Тернопільського Національно економічного університету

Науковий керівник - д.е.н. доцент Мороз О.О.

ДЖЕРЕЛА ТА ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Людина - основний капітал сучасного суспільства, здатна до пошуку та за­своєння нових знань, до прийняття нестандартних рішень. Освіта у цьому кон­тексті розглядається як визначальний фактор соціального та економічного прогресу в розбудові якісно нового, постіндустріального суспільства. Це шлях створення умов для реалізації творчого потенціалу, закладеного в кожній особистості, розкриття духу підприємництва[1].

Важливою умовою підтримки і забезпечення нормального розвитку освітньої сфери України є система її фінансування. Від вдалої побудови системи фінансування значною мірою залежить успіх у здійсненні освітньої політики. Ефективне функціонування закладів освіти передбачає достатнє фінансування цих установ державою, а також пошук додаткових, альтернативних джерел фінансування.

На сьогодні в Україні фінансування освіти може здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, платних послуг, які можуть і мають право надавати навчальні заклади, дивідендів від цінних паперів, валютних надходжень, добровільних грошових внесків, матеріальних цінностей, одержаних від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Співвідношення між бюджетним і небюджетним фінансуванням освіти змінюється залежно від численних факторів: темпів економічного розвитку, наявності бюджетних ресурсів за адекватної державної політики у сфері освіти, форми власності навчального закладу. Обмеженість обсягів бюджетного фінансування зумовлює наявність платних послуг у фінансуванні закладів освіти [2].

Незважаючи на існування багатоканального фінансування, будь-які зміни в системі освіти неможливі без належного фінансового забезпечення, а вивчений досвід як командно-адміністративної, так і ринкових систем господарювання, підтверджує, що саме бюджет є їх домінуючим джерелом.

У табл. 1.1 наведено окремі макропоказники економічного і соціального розвитку України протягом 2007 - 2010 років та динаміку видатків зведеного бюджету України, і, зокрема, на фінансування освітньої галузі.                                                                                 

                                                                                      Таблиця 1.1

Динаміка ВВП та видатків зведеного бюджету України за 2007 - 2010рр. (млн. грн)

Роки Розмір ВВП Видатки Зведеного бюджету у % до ВВП Розмір 

видатків

Зведено

го бюджету на

освіту

у % від 

загальних

видатків

Видатки Зведеного 

бюджету на освіту у % до ВВП

2007 544153 175284 32,2 33 785 19,2 6,2
2008 720731 226054 31,4 44 333 19,6 6,1
2009 949864 309216 32,6 60 959 19,7 6,4
2010 914720 307312 33,6 66770 2 21,7 7,29

Розробено автором на основі сайтів: http://www.ukrstat.gov.ua/, budget.rada.gov.ua.

Максимальне зростання як абсолютного обсягу ВВП до 949864 млн. грн, так і видатків зведеного бюджету до 309216 млн. грн спостерігаємо до 2009 р., та деяку незначну варіацію видатків зведеного бюджету у відсотках до ВВП. Проте з 2010 року суттєво зменшується ВВП до 914720 млн. грн та дещо обсяг видатків зведеного бюджету - до 307312 млн. грн, що і призводить до зростання видатків зведеного бюджету у відсотках до ВВП порівняно з попереднім роком на 1відсотковий пункт.

Щодо видатків зведеного бюджету України на освіту, то їх частка у загальних видатках бюджету зростає як в абсолютному, так і відносному значеннях. Спостерігаємо збільшення обсягу видатків зведеного бюджету на освіту в 2010 році проти 2009 року на 2%, що складає 21,7% у загальному обсязі видатків зведеного бюджету. Обсяг видатків зведеного бюджету на освіту у відсотках до ВВП у 2010 році склав 7,29 %, що на 0,89 відслткових пункти більше проти 2009 року.

Законодавчо встановлено, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 10% національного доходу [3]. Оскільки розраховано, що 10% національного доходу становить приблизно 8% валового внутрішнього продукту, то бачимо, що мінімальний обсяг фінансування освіти державою поки що не досягнуто.

Підсумовуючи сказане, слід відзначити, що сучасні умови розвитку України вимагають суттєвого зростання обсягу фінансування освіти як одного із ключових факторів забезпечення економічного зростання держави, зокрема збільшення частки позабюджетних коштів. Це розвиватиме процеси комерціалізації галузі, свідчитиме про розширення ринкових відносин загалом та вимагатиме вдосконалення механізмів фінансування освіти, в тому числі процесів ціноутворення на ринку освітніх послуг України.

Література:

1. Красій, О. Фінансування народної освіти // Фінанси України. - 2010. - № 4. - С. 49-53.

2. Каленюк, І.С. Система освіти в перехідній економіці // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 2. - С.27-30.

3. Красній, О. Фінансові проблеми загальної освіти // Фінанси України. - 2009. - № 10. - С. 152-159.

4. http://kno.rada.gov.ua/

5. http://www.osvita.org.ua/

6. http://www.mon.gov.ua/


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>