XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Заморена А.В. ЕТАПИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ В УКРАЇНІ

Заморена Алла Володимирівна

аспірантка кафедри фінансів

Київський національний торговельно-економічний університет

ЕТАПИ РОЗВИТКУ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ В УКРАЇНІ

В сучасних умовах споживчий кредит - досить  поширений вид кредитування, який виступає важливим сегментом фінансово-кредитного ринку, вигідним для кредиторів в особі фінансових установ. Рівень розвитку споживчого кредитування характеризує рівень життя населення [3]. Розширення масштабів кредитування сфери кінцевого споживання сприяє формуванню цивілізованих відносин на споживчому ринку країни.

Історія розвитку кредитних відносин у незалежній Україні ще досить коротка. Але складалась вона на базі тих кредитних відносин, які існували в Радянському Союзі з його адміністративно-командною системою господарювання[4]. Процес розвитку споживчого кредиту в Україні можна розділити на декілька етапів.

1-ий етап - «радянський» - кінець 80-их рр. ХХ ст. - характеризується тим, що  на кредитному ринку переважали два основні види споживчого кредиту: кредит на купівлю товарів тривалого користування та на житлове будівництво (індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив побічний характер, так як його надавали різні торгові організації при посередництві кредиту Держбанку, а другий вид кредиту видавався безпосередньо кредитними установами (Держбанком та Будбанком) [2].

2-ий етап - «перехідний» - початок 90-их рр. ХХ ст. - відзначається переходом від старої до ринкової системи господарювання. З початком процесу формування ринкових форм господарювання, який супроводжувався падінням виробництва, а відповідно й товарообігу, втратило своє практичне значення кредитування населення в формі придбання товарів в торгівлі з розстрочкою платежу.

Особливостями 3-ього етапу розвитку - кінець 90-их рр. ХХ ст. -  є поява «перших гравців» на ринку споживчого кредиту України. Разом з зупинкою падіння виробництва в Україні кредитування житлового будівництва, а також надання деяких інших видів споживчого кредитування (на будівництво і благоустрій садових ділянок, будівництво, купівлю і ремонт будівель в сільській місцевості для сезонного проживання, на купівлю молодняку худоби та господарське обзаведення, на невідкладні споживчі потреби) поступово взяли на себе комерційні банки України. З'являються нові програми кредитування населення з високою відсотковою ставкою, кредитні установи (в основному, банки) починають активну роботу торговельними мережами.

4-ий етап - «конкурентної боротьби» - середина 2000-их рр. - відзначився  початком розвитку конкурентної боротьби серед гравців ринку споживчого кредитування, оскільки практика підтвердила, що  проект розвитку  споживчого кредиту має гарні фінансові перспективи [4]. При цьому, активно розвиваються та з'являються нові банківські продукти (різні програми кредитування, з'являються кредитні картки), відбувається активний рекламний натиск. Набуває спрощення процедура видачі кредитів. Але реальні відсоткові ставки залишаються високими, завдяки існуванню низки додаткових комісій та платежів за користування кредитними коштами.

Також поступово активізують свою діяльність не тільки банківські, але й інші фінансово-кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії тощо) [6].

5-ий етап - «кризовий» - кінець 2008 - початок 2009 рр. - характеризується світовою фінансовою кризою, яка призвела до різкого падіння в різних сферах світової економіки. Так наприкінці  2008 року в Україні знизились обсяги виробництва, посилились інфляційні ризики, що супроводжувалося девальвацією національної валюти, погіршенням життєвого рівня населення, підвищенням рівня безробіття, а також неплатоспроможністю споживачів [5].

Фінансово-кредитні установи зіткнулись з проблемою неповернення  населенням отриманих  кредитів, різко збільшилась частка неповернутих споживчих кредитів, що  стало  критичною точкою для ринку, саме тому банки підвищили відсоткові ставки за кредитами, чим фактично повністю зупинили кредитування населення. 

6-ий етап - «поступове відновлення» - кінець 2010- початок 2011 рр. - відзначається зупинкою банками споживчого кредитування населення, а також активною діяльністю небанківських кредитних установ. Змінилась кредитна політика фінансово-кредитних установ. Повільне поступове зменшення кількості проблемних позик [5]. За наявності значних обмежуючих факторів (відсутність довгострокових грошових резервів, високі кредитні ризики) банки починають відновлювати кредитування населення, хоча відсоткові ставки залишаються доволі високими.

Головним спонукальним мотивом, що штовхає людей на користування споживчим кредитом,  є  потреба в предметах споживання і послугах, яка виникає за нестачі поточних доходів і власних  заощаджень. Необхідність споживчого кредиту спричинена існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника.

Література:

•1.   Про захист прав споживачів Закон України із змінами, внесеними згідно із Законом України  N 2741-VI ( 2741-17 ) від 02.12.2010

•2.   Прядко В.В. Істрорія грошей та кредиту: підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.В.Прядко, М.В. стойко, К.: Кондор, 2009 - 508 с.

•3.   Луценко А.  Деякі аспекти правового регулювання споживчого кредитування в Україні // Економіка України.-К.,2008.-№ 5.- С. 37-41

•4.   Табачук Г.П., Дугіна І.В.Аналіз соціально-економічного значення споживчого кредиту // Регіональна економіка, 2007, № 1, с. 223-229.

•5.   http://http://www.bank.gov.ua/  - офіційний сайт Національного банку України.

•6.   http://www.dfp.gov.ua/ - сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>