Заморока Ю.І., к.е.н., Хачатрян В.В. ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА
Студентка Заморока Ю. І.
к.е.н., доц. Хачатрян В.В.
Вінницький торговельно-економіний інститут КНТЕУ
ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВА
В сучасних умовах функціонування будь-яке підприємство може зазнати кризового стану. Виведення підприємства з такої ситуації має бути належним чином організованим і скоординованим процесом, а не відбуватись хаотично та безсистемно. Для ефективного подолання кризи на підприємстві мають розроблятись такі основні документи як антикризова програма та план антикризових заходів.
Серед відомих дослідників проблематики антикризової діяльності та антикризового управління слід назвати таких вітчизняних та закордонних вчених: Алексєєв Н., Бєляєв С.Г., Іванов Г.П., Коротков Е.М., Кошкін В.І., Крутько В., Куін Р.Е., Кім К., Мастенбрук У., Мінаєв ,Е.С., Панагушин В.П., Поляков Б.М., Терещенко О.О., Хіт Р., Яковець Ю.В. та інші, кожен з яких зробив вагомий внесок у розвиток антикризового управління [2, 4].
Науково доведена та практично підтверджена наявність послідовності дій для подолання кризи, тому можна зробити висновок про необхідність розробки загальних підходів до обгрунтування формування антикризової програми. Проте антикризова програма має право на існування не тільки в умовах кризи, але й у період нормальної діяльності підприємства. Таким чином, антикризова програма - це спеціальним чином підготовлений внутрішній документ, у якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах підприємства, його структурних підроздів та функціональних служб для досягнення поставленої мети - виведення підприємства з кризового стану та забезпечення його нормального функціонування [1]. Тому метою даної публікації є узагальнення та обгрунтування загальних принципів та етапів формування антикризової програми.
Хаотично та безсистемно складена антикризова програма не дасть ніяких результатів, окрім поглиблення кризи та погіршення стану підприємства, тому обов'язковим завданням для розробників антикризової програми є дотримання основних принципів, які дозволять отримати позитивні результати для діяльності підприємства. Головними такими принципами [4]є наступні:
•- принцип забезпечення досягнення завдань антикризового управління, який виявляє відповідність заходів, що включаються до антикризового портфеля підприємства, визначеним завданням антикризового управління;
•- принцип орієнтації на проблеми, які потребують свого розв'язання, а не на зовнішні ознаки їхнього прояву;
•- принцип забезпечення відповідності антикризової програми наявними та моживими до залучення ресурсами;
•- принцип відповідності часовим обмеженням антикризового процесу;
•- принцип багатоваріантності, тобто наявності великої кількості альтернатив;
•- принцип професіональності;
•- принцип колегіальності.
Оскільки антикризова програма призначена для вирішення певного переліку проблем і виступає інструментом реалізації цілей розвитку підприємства та забезпечення його існування у довгостроковій перспективі, то розробка і впровадження програми має важливе значення, адже вона дозволяє в комплексі вирішити ряд складних завдань, що відносяться до різних функціональних сфер: збуту продукції, фінансів, персоналу, виробничої системи, системи управління тощо. Отже, створення антикризової програми підприємства із врахуванням всіх принципів, дозволить забезпечити ефективну умови для виведення підприємства з кризи [3].
Розробка антикризових програм доцільна на різних рівнях управління економікою: держави, регіону, галузі, сукупності підприємств, на окремому підприємстві. Тому розробка антикризової програми залежить від багатьох аспектів: масштабності як кризи, так і самого підприємства чи галузі, впливу зовнішнього середовища та його факторів, компетентності керівника та працівників підприємства тощо, але формування антикризової програми поетапно, не упускаючи жодного принципу, вимоги чи етапу дозволить забезпечити ефективне функціонування підприємства, групи підприємств чи галузі в цілому. Так, формування антикризової програми підприємства має складатись з таких етапів [4]:
1 етап - формування робочої групи з числа зацікавлених осіб, підбір експертів;
2 етап - розроблення плану-графіка, проведення підготовчих робіт;
3 етап - проведення поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, визначення причин наявного стану та потреб, що стримують підприємство;
4 етап - розроблення антикризових альтернатив, тобто сукупності можливих заходів антикризової програми, гіпотез стосовно розвитку внутрішнього та зовнішнього оточення, прогнозування можливих наслідків їхнього реалізації;
5 етап - колегіальне обговорення сутності, наслідків і доцільності окремих висунених альтернатив на засіданні групи експертів;
6 етап - підготовлення експертного висновку з повною характеристикою кожного запропонованого антикризового заходу для особи, що приймає рішення;
7 етап - здійснення процедури вибору раціональних альтернатив, підготовлення проекту антикризової програми;
8 етап - узгодження проекту антикризової програми з зацікавленими особами - кредиторами, власниками, органами державного управління та контролю тощо (відповідно до нормативних вимог і статусу підприємства);
9 етап - прийняття антикризової програми та доведення її положень до функціональних підрозділів і виконавців.
Оскільки більшість так званих антикризових програм являють собою не більш, ніж декларації про наміри і не мають практичного спрямування чи застосування, тому дотримання основних принципів та етапів формування, дозволяють підприємству пережити «важкі часи».
Отже, всі перетворення на підприємстві навіть в умовах кризи необхідно здійснювати без втрат керованості, особливо у разі переходу до якісно нової виробничо-управлінської системи, що не повинно означати перерву в еволюції розвитку підприємства. Це може бути забезпечено шляхом поєднання цільового та системного підходу до розробки та виконання антикризової цільової програми. Наявність такої програми дозволить визначити послідовність дій підприємства в умовах попередження або подолання кризи, закласти основу для здійснення організаційно-практичної роботи з оздоровлення підприємства.
Література:
1. Макаренко І.О. Алгоритм антикризового управління підприємством // Актуальні проблеми економіки. - 2005. № 3 (45). - С.104-109.
2. Сватюк О.Р. Деякі параметри заходів підприємства у кризових ситуаціях // Форум молодих науковців Львова : зб. тез конф., 20 листопада 2009 р. - Львів : ТзОВ "Ліга-Прес", 2009. - 234 с. - С. 165-169.
3. Федулова Т.В. Кризис в компании: зло или благо? // Менеджмент сегодня. - 2007. - №2 (38). - С. 120-127.
4. Шершньова З. Є. Антикризова программа підприємства: методичні основи розробки та організація виконання // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010, № 2, T. 1. - С.140-144.
