XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Заваринська О. М. ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Заваринська О. М.,

студ. гр. ОА- 42,

Національний університет «Львівська політехніка»

ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

У сучасних умовах, в період змін в економіці України питання обліку дебіторської, кредиторської заборгованостей та створення резерву сумнівних боргів є досить актуальними, адже одним із шляхів зміцнення фінансового стану є контроль за фактичним станом його розрахунків, динамікою дебіторської та кредиторської заборгованості. Таким чином, важливого значення набувають питання законності та порядок формування резерву сумнівних боргів у бухгалтерському та податковому обліку.

Прийнятий в кінці 2010 р. Податковий кодекс України (надалі ПКУ) мав на меті зблизити бухгалтерський і податковий облік, однак на практиці застосування ПКУ виявив неоднозначний характер, це стосується і резерву сумнівних боргів.

У підпункт «г» 138.10.6 ст. 138 ПКУ зазначено, що до складу інших витрат включають: «інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, зокрема: ... г) витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визначаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу». У підпункт 14.1.11 ПКУ визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає одній із наступних ознак:

а) заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, що спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або зняти з реєстрації в якості суб'єкта господарювання у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та іншим способом, передбаченим умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому чинним законодавством;

д) прострочена заборгованості померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі та ін.

Зауважимо, що у бухгалтерському обліку згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається на дату балансу. Величину резерву сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржниками. П(С)БО 10 визначає два методи обчислення резерву сумнівних боргів і чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості: за рівнем платоспроможності окремих дебіторів; на основі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги). У бухгалтерському обліку відповідно до п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» та враховуючи платоспроможність дебіторів дебіторську заборгованість розглядають як сумнівну та безнадійну. Сумнівним боргом є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Якщо існує впевненість в неповерненні певної суми заборгованості боржником або минув строк позивної давності така дебіторська заборгованість набуває статусу безнадійної [2].

Резерв сумнівних боргів визначається до дебіторської заборгованості при умовах: заборгованість виникла внаслідок звичайної господарської діяльності (окрім набутої заборгованості і заборгованості і заборгованості, призначеної для продажу); заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю, оскільки для довгострокової заборгованості резерв не розраховується; заборгованість не є безнадійною, оскільки по безнадійній заборгованості є впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Усе вищесказане підтверджує, що поняття резерву сумнівних боргів для бухгалтерського обліку від відрізняється від резерву безнадійної дебіторської заборгованості із підпункту 14.1.11 ПКУ. Витрати на створення резерву сумнівних боргів в момент створення до витрат по податковому обліку не включаються до моменту, коли відповідна дебіторська заборгованість стає безнадійною з точки зору ПКУ.

Отже, на наш погляд, безнадійну заборгованість (яка відповідає підпункту 14.1.11 ПКУ) слід відносити на витрати через резерв сумнівної заборгованості, а у випадку недостатності суми нарахованого резерву потрібно донарахувати резерв сумнівних боргів на потрібну суму.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-IV.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.

3. Безнадійна заборгованість: кредиторська та дебіторська//[Електронний ресурс] - Журнал «Налоговое планирование». 2011. - № 10. - Режим доступу: http://www.nalogovnet.com.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>