XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Завіруха Г. В. РЕЛІГІЙНИЙ ЕКСТРЕМІЗМ І ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ.

Рубрика: Філософія

Тероризм, як явище, одним з основних змістовних, сутнісних боків якого є залякування політичних або інших супротивників, відомий людству з давніх часів. Однак для світового співтовариства проблема тероризму стала особливо актуальною в XX столітті, коли застосування застрашливого насильства стало одним з діючих і часто застосовуваних знарядь боротьби різними угрупованнями, збройними формуваннями, політичними партіями, релігійними рухами та навіть державами, а досягнення науки й техніки дали в руки терористів найсучасніші засоби реалізації людиноненависницьких намірів.

Як показує світовий досвід, тероризм особливо гостро проявляється в тих регіонах й у ті періоди, де й коли загострюються протиріччя в соціально-політичній сфері, відбувається ламання суспільних відносин, державного устрою, відсутня стабільність. У таких умовах людина звертається до віри в бога, до церкви; участь людини  в релігійному житті дозволяє задовольнити її потреби у безпеці, позбутися почуття нікчемності та незахищеності перед оточуючим світом в умовах дефіциту необхідних орієнтирів.

До життя повертається низка специфічних релігійних „витрат", до числа яких належить в першу чергу релігійна нетерпимість і релігійний екстремізм.

Сьогодні людство зіштовхнулося з проявами ісламського екстремізму. Деякі вчені бачать причину в тому, що зростає прірва між країнами „золотого мільярду" та іншим світом, який значною частиною складається з країн з мусульманським населенням.

Згідно з опитуваннями суспільної думки, більша частина жителів Центральної Азії осуджують релігійний радикалізм і хочуть, щоб їхні держави залишалися світськими, але невирішені соціальні проблеми, економічний дисбаланс, що поглиблюється, масове безробіття та інші проблеми є тими факторами, що створюють живильне середовище екстремізму" [1, 56].

Причиною такого перебігу подій є і специфіка масової свідомості, наявність груп та інститутів, зацікавлених у збереженні традиційного економічного, політичного та інституційного середовища. В суспільствах, що переживають початкові етапи модернізації, формуються сили, що не приймають основні тенденції світового розвитку, а саме процеси глобалізації.

Світ, що глобалізується, позначається на і на традиції. В міру того, як зменшується сфера впливу традиції та звичаї в світі, що глобалізується, змінюється відповідно й наше самовідчуття. Там, де традиції занепадають, особистість не становить винятку. Загроза ідентичності активізує релігійний фундаменталізм [2, 35].

Сьогодні іслам відкрито протистоїть сучасному немусульманскому світу. Але не можна вважати тероризм неодмінною приналежністю ісламу, що дав людству велику та своєрідну культуру. В сучасному ісламі закладені принципи подолання кризи сучасного світу. „Ісламський світ розколений по лінії протиборства помірної та екстремістської тенденцій: адже багато мусульманських і арабських держав давно стали жертвами тероризму, в тому числі і в релігійному обличчі"[1, 56].

М.П. Требін вважає, що „в рамках релігійної складової тероризму важливо усвідомлювати його зв'язок з релігійним екстремізмом, фундаменталізмом. Релігійний фундаменталізм зазвичай розглядається як сучасний феномен, породжений історичною атмосферою ХХ століття. Тенденція до фундаменталізму в більшому або меншому ступені характерна для всіх головних світових релігій... Фундаменталізм являє собою реакцію організованої релігії на породжені сучасністю проблеми, що постали перед традиційними суспільствами..." [3, 99 - 100].

Розподіл світу за релігійно-цивілізаційним принципом сьогодні розглядається як результат появи на світовій арені міжнародного тероризму. Сьогоднішня дійсність є такою, що багато терористичних організацій є прихильниками ісламу. Але варто пам'ятати, що існує велика різниця між ісламським фундаменталізмом і екстремізмом. Ісламський фундаменталізм, як і фундаменталізм будь-якої іншої держави, є безпечним для суспільства: це перш за все будівництво мечетей, відправлення обрядів, взаємодопомога віруючих тощо. Екстремізм має місце тоді, коли фундаменталізм набуває агресивного характеру. В історії людства були такі періоди, коли християнський фундаменталізм переростав у християнсько-католицький екстремізм: хрестові походи, протистояння католиків з протестантами тощо.

Іслам на шість-сім століть „молодший" за християнство і перебуває приблизно на тій стадії розвитку, на якій перебувало християнство в XII-XV ст., коли воно було агресивним і відігравало головну роль у суспільстві. Зараз те саме відбувається і з ісламом, але становище погіршується тим, що в XXI столітті держави сильно розшаровані за рівнем життя їхніх громадян. При цьому більшість мусульманських країн виявилися саме в бідній частині людства, що не схильні миритися з бідністю і вважають її наслідком глобальної несправедливості. Звідси виникають почуття заздрості та ненависті, замішані на релігійній нетерпимості.

Загальновідомо, що для ефективного управління будь-яким явищем необхідно добре його знати. Тому й для боротьби з таким небезпечним соціальним феноменом, як тероризм, варто володіти гносеологією цього явища, знати його рушійні сили, суб'єкти, цілі, методи тощо.

Література:

•1.            Малышева Д. После «черного вторника»: ислам и терроризм в России и СНГ // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 3. - С. 55 - 58.

•2.            Гідденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. - К.: Альтерпрес, 2004. - 100с.

•3.            Требин М.П. Терроризм в ХХІ веке. - Мн.: Харвест, 2003. - 816с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>