XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Зайцева Т. А. ПРІЗВИЩА ПРИКМЕТНИКОВОГО ТИПУ В АНТРОПОНІМІЇ БУЗЬКО-ІНГУЛЬСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ

Зайцева Т. А.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

м. Миколаїв

ПРІЗВИЩА ПРИКМЕТНИКОВОГО ТИПУ В АНТРОПОНІМІЇ БУЗЬКО-ІНГУЛЬСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ

Прізвища в кожній мові є важливим елементом загальномовної та історико-культурної спадщини народу. Дослідження цих антропооснов необхідне, оскільки прізвища є своєрідними пам'ятками історії народу, свідченням певної епохи, вони здатні зберігати лексеми будь-якого історичного періоду.

Як специфічний клас лексики, найбільш тісно пов'язаний із життям людини, відапелятивні прізвища ілюструють різноманітні аспекти життя народу й оточуючих його реалій - побут, заняття, сімейний стан, фізичні та психічні ознаки, соціальну організацію, тваринний і рослинний світ тощо.

Як родова назва особи прізвища належать до розряду іменників і підпорядковуються загальним граматичним закономірностям розвитку й функціонування цієї частини мови. Проте, як зауважує Ю. Редько, „за своїм походженням і будовою, а також за морфологічними ознаками українські прізвища треба поділити на дві групи: прізвища прикметникового і прізвища іменникового типу" [3, с. 81]. Отже, як одні, так і другі є іменниками, які давно втратили свою первісну семантику і є спадковими родовими назвами осіб.

Різні аспекти українських прізвищ прикметникового типу вивчали Ю. Редько, Н. Шанський, І. Желєзняк - на -ист (-а,-ий), В. Коломієць та О. Мельничук - на -ов, -ев (-ів) та -ин, -ін, Г. Мельник - посесивні прізвища на -ів в антропонімії Покуття, І. Сухомлин - українські прізвища з прикметниковими суфіксами тощо.

Серед прізвищ прикметникового типу регіону фіксуємо: 1) прізвища у формі членних прикметників і дієприкметників із закінченням -ий у називному відмінку однини в чоловічих назвах і -а - в жіночих; 2) прізвища у формі присвійних прикметників із нульовим закінченням у чоловічих назвах і -а - в жіночих у називному відмінку однини.

У першій групі за характером кінцевого суфікса виділяються дві підгрупи:

1. прізвища з суфіксами -ськ, -цьк, що мають форму: а) відносних прикметників чоловічого роду з закінченням -ий: Бондаревський, Качановський, Волковицький, Ляховецький; б) відносних прикметників жіночого роду з закінченням -а: Квятковська, Мочульська, Бештецька, Перніцька. Широке побутування суфікса -ськ- (-цьк-, -зьк-) у складі прізвищ Бузько-Інгульського межиріччя, значну частину якого становить територія Миколаївщини, відзначив ще Ю. Редько: "Цей тип прізвищ перше місце займає в Львівській, Тернопільській, Одеській та Миколаївській областях" [3, с. 46];

2. інші прізвища з прикметниковим закінченням -ий (-ій), -а (-я): Серед них:

2.1. прізвища з кінцевим суфіксом -н-, що мають форму: а) відносного або якісного прикметника чоловічого роду з закінченням -ий: Пасічний, Пишний; б) відносного або якісного прикметника жіночого роду з закінченням -а: Піддубна, Піщана;

2.2. прізвища з кінцевим суфіксом -ов, що мають форму: а) відносних прикметників чоловічого роду з закінченням -ий: Береговий, Липовий; б) відносних прикметників жіночого роду з закінченням -а: Громова, Садова;

2.3. з кінцевим суфіксом -ат, які мають форму: а) якісних прикметників чоловічого роду з закінченням -ий:  Головатий, Патлатий, Суковатий, б) якісних прикметників жіночого роду з закінченням -а: Черевата, Щербата;

2.4. прізвища з кінцевим суфіксом -ан, що що мають форму: а) відносних прикметників чоловічого роду з закінченням -ий: Зоряний, Очеретяний; б) відносних прикметників жіночого роду з флексією -а: Полив'яна; в) пасивного дієприкметника чоловічого роду з закінченням -ий: Мордований; г) пасивного дієприкметника жіночого роду з закінченням -а: Годована;

2.5. з кінцевим суфіксом -еньк- у формі: а) якісно-відносних прикметників чоловічого роду з закінченням -ий: Тихенький, Зелененький; б) якісно-відносних прикметників жіночого роду з закінченням -а: Кривенька, Легенька.

До другої групи відносяться прізвища, утворені з присвійних прикметників. Такі антропоніми виникли як назви сина по батькові або по матері за допомогою суфіксів -ів (-ов, -ев), -ин (-ін). За характером кінцевого суфікса антропоніми Бузько-Інгульського межиріччя із значенням присвійності поділяються на такі групи:

1. прізвища з кінцевим суфіксом -ів (-ов, -ев), які мають форму присвійних прикметників чоловічого роду з нульовим закінченням:  Ангелов, Бойків, Косачев, Лебедев; жіночого - -а: Великанова, Лякішева;

2. прізвища з кінцевим суфіксом -ин (-ін), які мають форму присвійних прикметників чоловічого роду з нульовим закінченням: Височин, Волошин, Душин, Дячишин, Жінчин, Журін, Загулкін, жіночого - -а: Чайкіна, Злобіна, Косіцина, Кухарина.

Антропоніми обох груп у сучасній українській мові є назвами, тобто іменниками. Але за своїм походженням, формою, відмінюванням вони є прикметниками. Отож, вивчення сполучуваності суфіксів, що оформлюють ці антропоніми, є частиною дослідження сполучуваності прикметникових суфіксів.

Література:

•1.     Лукінова Т. Б. Субстантивація прикметників у слов'янських мовах і власні імена / Т. Б. Лукінова // Українська діалектологія і ономастика. - К., 1964. - С. 124-133.

•2.     Марталога Т.В. Антропонімія Північного Степу України: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Кіровоградський держ. педагогічний ін-т ім. В. Винниченка. - Кіровоград, 1997. - 255 с.

•3.     Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища / Юліан Костянтинович
Редько. - К., 1966. - 214 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>