XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Жадько А.О. ПОНЯТТЯ «КРИЗИ» НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЇЇ ПРИЧИН ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР УСПІШНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Жадько Анжела Олександрівна

магістрантка УДПУ ім. Павла Тичини

ПОНЯТТЯ «КРИЗИ» НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЇЇ ПРИЧИН ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР УСПІШНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація. Досліджується стан економічної науки у сфері мікроекономічної кризи. Розкривається поняття кризи на підприємстві, проводиться систематизація причин її виникнення та класифікаційних ознак кризових явищ, наводяться головні параметри, що описують кризу на підприємстві.

Ключові слова: криза, криза на підприємстві, причини кризи, класифікація криз, чинники кризи.

Вступ. Кризові явища в економічних системах завжди викликали підвищений інтерес у вчених різних країн, але розглядались вони, в основному, на макрорівні. На рівні окремого підприємства цим питанням, донедавна,  приділялося недостатньо уваги, що не давало змоги ефективно впливати на розвиток кризових явищ, робити кризу більш керованою. Але в останні десятиріччя загострення політичної та макроекономічної нестабільності, навіть у розвинених країнах з традиційно стабільною економікою, значно ускладнили умови функціонування всіх суб'єктів господарювання та зумовили наростання невизначеності зовнішнього середовища. За таких умов, останніми роками підвищилася увага до розгляду криз на рівні окремого підприємства, зросла кількість досліджень вітчизняних та російських економістів у цій галузі. Зокрема, процеси діяльності підприємств в умовах кризи розглянуто в працях таких авторів як О. В. Василенко,   Л.О. Лігоненко,  З. Є. Шершньова,  А. Г. Грязнова, В. Г. Кошкін, Р. А. Попов, А. Д. Чернявський,  Е. А. Татарніков та інші. Серед зарубіжних вчених, криза, як елемент теорії економічних циклів та економічної кон'юнктури досліджувалась Дж. М. Кейнсом, Й. Шумпетером,   М. Фрідменом,

П. Самуельсоном, Ж. Сісмонді, їх послідовниками та опонентами.

Постановка завдання. Попри це категорії „криза" та „криза на підприємстві" не є цілком визначеними через багатогранність та системну складність явища. Тому доцільно зосередити увагу на визначенні поняття „криза на підприємстві", причин її виникнення та основних ознак, які описують фази кризової ситуації, що стає підгрунням для подальшого управління підприємством, тобто є невідємною частиною антикризового менеджменту.

Результати дослідження. Поняття „криза" - одне з найбільш складних, має багато змістовних відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик. В сучасній літературі поняттям «криза на підприємстві» характеризують різні проблемні фактори в діяльності підприємства від простих перешкод у функціонуванні підприємства через організаційні негаразди до повного знищення підприємства. Так, В.О. Подольська зазначає, що: „Криза на рівні підприємства - це форма порушення параметрів життєздатності підприємства, яка проявляє себе протягом певного періоду, характеризується закономірністю та циклічністю виникнення на різних етапах життєвого циклу підприємства, обумовлюється накопиченням протиріч у межах господарської системи та в перебігу її взаємодії з зовнішнім оточенням, має певні наслідки для можливостей його функціонування та розвитку  [4, с.336]. З. Є. Шершньова наводить таке визначення: „Криза - загальна універсальна фаза будь-якого циклу, період порушення рівноваги" [1, с.149]. Згідно з визначенням В.О. Василенка: „Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості у навколишньому середовищі" [2 , с.12]. Загалом, аналіз існуючих трактувань поняття "криза" свідчить про існування трьох незалежних поглядів на понятійні межі цього терміну  (табл. 1).Таблиця 1.

Наукові підходи щодо визначення поняття "криза"

Автори наукового підходу Сутність поняття "криза"

згідно наукового підходу

Р. Попов, К. Кірганов, Л. Грінер Форма поступального руху, розвитку системи
Дж. Вебстер, А. Градов, Е. Вінер, Дж. Каан Нестандартна ситуація, переломний момент
Дж. Кейнс, В. Крутько, В. Василенко,  

Е. Коротков, Е. Нікбахт, А. Гроппелі

Погіршення параметрів функціо-нування, реальність банкрутства

Відповідно до першої точки зору, криза - це форма поступального руху, прояв розвитку системи. Прихильники другої точки зору вважають кризою переломний момент у функціонуванні підприємства (незалежно від того, яким - позитивним чи негативним, буде результат); звідси кризою може вважатися будь-яка нестандартна ситуація або зміни у функціонуванні підприємства. Третя точка зору передбачає, що кризою є ситуація значного погіршення одного, а частіше кількох, важливих параметрів функціонування підприємства, що цілком реально може призвести до банкрутства.

Наведені трактування відображають два основних ставлення до кризових ситуацій, що зустрічаються в працях зарубіжних та вітчизняних авторів - негативне та позитивне. При негативному ставленні до кризи увага акцентується на її руйнівному впливі на діяльність підприємства; на загрозі банкрутства, яку спричиняє криза. Позитивне ставлення грунтується на розумінні кризи як об'єктивного процесу, пов'язаного з розвитком системи. Звідси витікає, що криза підприємства є переломним моментом в послідовності процесів, подій і дій. Криза на підприємстві - об'єктивний процес, що призводить до оптимізації системи або до її знищення у разі неспроможності адаптуватися до нових умов та розвиватися, адже грунтується на діалектичній єдності основних тенденцій в існуванні системи - сталого функціонування та розвитку, що поступово змінюють одна одну.

Підхід вчених, які надають кризі позитивного або негативного забарвлення предстваляється цілком випраданим для країн зі стабільною економікою, де кризове підприємство відносно легко може відновити рівновагу за рахунок зв'язків зі стабільним зовнішнім середовищем. Але у сучасній вітчизняній економіці існує значна кількість дестабілізуючих чинників, які важко навіть прогнозувати.

Що стосується кризового стану вітчизняних підприємств, то основними причинами її виникнення можна назвати:

•-         недостатній рівень знань про можливості передбачення кризи;

•-         низький рівень функціонування і взаємозв'язку  між такими важливими механізмами як соціально-політичний, господарсько-економічний, культурно-психологічний;

•-         незадовільне керівництво, яке є первинним внутрішнім чинником і головною першопричиною розвитку кризи (недостатні знання керівництва; незбалансована адмі­ністративна команда; відсутність стратегічного підходу; слаба дис­ципліна; аморальність і недостатність ентузіазму);

•-         недостатній контроль, який проявляє себе в трьох аспектах: відсутність планування, необґрунтоване ухвалення рішень, випадкові відхилення, помилки та прорахунки (інженерні, управлінські, політичні);

•-         неналежне виконання фінансовими службами покладених на них функцій, зокрема - відсутність гнучкого фінансового планування та аналізу, управління ризиками та інше.

Проблема полягає в тому, що більшість підприємців не знають чинників виникнення кризи на підприємстві та не проводять своєчасної комплексної діагностики стану підприємства сучасними методами.  Тому, одним із важливих факторів у досягненні позитвних результатів і виходу з кризової ситуації стає визначення причин її настання.

Систематизація основних факторів (див. табл. 2), що обумовлюють кризовий розвиток підприємства складає основу фундаментальної діагностики, тому їй повинна бути приділена особлива увага.  

Таблиця 2

Класифікація факторів, що обумовлюють появу та розгортання кризових

явищ на підприємстві [3, 5]

Класифікаційна ознака Класифікаційна група
Залежно від місця виникнення Зовнішні

Внутрішні

Залежно від волі людини Об'єктивні

Субєктивні

За закономірністю виникнення Випадкові

Закономірні

За походженням Штучні

Природні

Залежно від наслідків прояву Загальні

Специфічні

Індивідуальні

Залежно від ступеня впливу Основні

Другорядні

Залежно від ступеня взаємообумовленості Незалежні

Похідні

Залежно від часу дії Постійні

Тимчасові

Залежно від підходу до визначення Потенційні

Фактичні

Найважливіше значення в процесі дослідження має виокремлення груп зовнішніх (екзогенних) та внутрішніх (ендогенних) кризових факторів, виділення різноманітних факторіальних підгруп у межах кожної з них (див. табл. 3).

Таблиця 3

Ендогенні та екзогенні фактори, які обумовлюють кризовий розиток підприємства

Зовнішні (екзогенні) фактори
Загально-економічні спад обєму національного доходу; зростання інфляції; сповільнення платіжного обороту; нестабільність податкової системи; нестабільність регулюючого законодавства; зниження рівня реальних доходів населення; зростання безробіття.
Ринкові зниження місткості внутрішнього ринку; посилення монополізму; суттєве зниження попиту; зростання пропозиції товарів-субститутів; зниження активності фондового ринку; нестабільність валютного ринку
Інші фактори політична нестабільність; негативні демографічні тенденції; стихійні лиха; інше.
Внутрішні (ендогенні) фактори
Операційні неефективний маркетинг; неефективна структура поточних витрат (велика частка постійних витрат); низький рівень використання основних засобів; високий розмір страхових та сезонних запасів; недостатньо диверсифікований асортимент продукції; неефективний виробничий менеджмент
Фінансові неефективна фінансова стратегія; неефективна структура активів (низька їх ліквідність); надто велика частка позиченого капіталу; висока частка короткострокових  джерел залучення позикового капіталу; зростання дебіторської заборгованості; неефективний фінансовий менеджмент
Інвестиційні нефективний фондовий портфель; суттєве перевикористання інвестиційних ресурсів; недосягнення запланованих об'ємів прибутку по реалізованим проектам; неефективний інвестиційний менеджмент

 

Зовнішні фактори кризового розвитку в свою чергу поділяються при аналізі на три підгрупи:

- соціально-економічні фактори загального розвитку країни - в їх складі розглядаються лише ті, які здійснюють негативний вплив на господарську діяльність даного підприємства, тобто формують загрозу його банкрутству;

- ринкові фактории - при розгляданні цих факторів досліджуються негативні для даного підприємства танденції  розвитку товарних і фінансових ринків;

- інші зовнішні фактории - їхній склад підприємство визначає самостійно з урахуванням специфіки своєї діяльності.

 Внутрішні фактори кризового фінансового розвитку також поділяються при аналізі на три підгрупи в залежності від особливостей формування грошових потоків підприємства:

- фактори, пов'язані з операційною діяльністю;

- фактори, пов'язані з інвестиційною діяльністю;

- фактори, пов'язані з фінансовою діяльністю.

Розгортання кризи є результатом спільної й водночас негативної дії обох видів факторів, частка впливу яких може бути різною. Саме тому, виявлення ступеню негативного впливу окремих факторів на кризовий розвиток підприємства є основою комплексного аналізу, і найчастіше здійснюється за допомогою SWOT-аналізу. Він дає змогу дослідити і відобразити в матриці сильні і слабкі сторони підприємства в розрізі внутрішніх факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів, що обумовлюють кризовий розвиток суб'єкта господарювання.

Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство можна виділити певні специфічні причини кризової ситуації, але всі вони, як правило зводяться до вище перелічених.

Проте, у розумінні кризи велике значення мають не тільки її причини, а й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення чи виникнення нової кризи. Наслідки кризи можуть призвести до різких змін чи м'якого тривалого і послідовного виходу. Післякризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними. Причому вони можуть носити як позитивний, так і негативний характер як для самої організації, так і для навколишніх (соціум, екологія і т.д.). Вихід із кризи не завжди пов'язаний з позитивними наслідками. Доволі поширені випадки, коли вплив факторів, які спричинили кризу, припинився, а кризові явища не зникають. Це можна пояснити тим, що виникає замкнене коло між причинами та наслідками кризових явищ, де наслідки породжують нові причини. Тому, не можна виключати перехід у стан нової кризи, навіть ще більш глибокої і тривалої. Кризи можуть виникати як ланцюгова реакція, тоді лавиноподібне наростання кризових причин призводить до такого стану, коли підприємство власними зусиллями неспроможне подолати кризу. Основною причиною цього є низька адаптація підприємства до змін, яку визначає людина, її інтелектуальні, професійні та інші характеристики.

Типовими негативними наслідками впливу вищенаведених причин на діяльність вітчизняних підприємства є:

•-         втрата клієнтів та покупців готової продукції;

•-         зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції;

•-         підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;

•-         збільшення розміру неліквідних оборотних запасів та наявність понаднормових запасів;

•-         підвищення тиску на ціни;

•-         істотне зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.

Загалом, наслідки кризи найтісніше пов'язані з двома факторами: її причинами і можливістю управління процесами кризового розвитку, оскільки саме процес управління має забезпечувати постійну готовність підприємства до подолання кризових ситуацій. Основою антикризового управління є чітке визначення не тільки причин, а й видів та параметрів кризи.

На сьогоднішній день різними автрами запропоновано багато схем класифікації криз на підприємстві. Узагальнуючи різні підходи [1-5] кризи можна класифікувити за такими ознаками: за масштабом прояву, стадією життєвого циклу підприємства, позицією стратегічного розвитку, проблематикою, характером виникнення, структурою відносин у соціально-економічній системі, факторами виникнення, ступенем наслідків, локальною сферою прояву, рівнем управлінського впливу на кризу, з точки зору агрегованого стану, загрози підприємству.

До ключових параметрів, що описують кризу, перш за все необхідно віднести:

•-         масштаб кризи (локальна або глобальна) як показник рівня системності;

•-         вид кризи як показник, що характеризує вражені кризою сфери та напрямки діяльності (маркетинг, виробництво, збут, персонал, інновації, фінанси);

•-         фазу (стадію) кризи, як показник, що характеризує розгортання кризи в часі (стратегічна криза, криза прибутковості, ліквідності, банкрутство).

Важливою передумовою застосування антикризових заходів є ідентифікація глибини кризи, тобто визначення її фази.

            Розрізняють три фази кризи:

•-         фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підпри­ємства (за умови перекладу його на режим антикризового управління);

•-         фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і вимагає негайного проведення фінансової санації;

•-         кризовий стан, який не сумісно з подальшим існуванням підприєм­ства і приводить до його ліквідації.

Завершальним явищем розвитку кризи всі вчені вважають загрозу банкрутства (неспроможність) підприємства, економічною характеристикою якої є неможли­вість проведення повного розрахунку за зовнішніми зобов'язаннями.

Висновки. Отже, підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що криза підприємства є переломним моментом в по­слідовності господарських процесів, подій і дій. Типовою для розвитку кризової ситуації є або ліквідація підприємства, як екстремальна форма, або успішне подо­лання кризи. Саме напрямок розвитку кризових процесів багато в чому залежить від яко­сті управління підприємством. Висока компетентність антикризового менеджменту дозволяє, з одного боку, визначити конкретні об'єкти управлінської дії, з іншою, своєчасно надавати ефективну дію на локалізацію кризових процесів. Тому дослідження наведених вище чинників та параметрів кризи дозволить поглибити розуміння кризи як процесу, його закномірностей та тенденцій розгортання і дасть змогу більш детально аналізувати кризові ситуації, що виникають в діяльності різних суб'єктів господарювання.

Summary. Study the state of economic science in the field of micro crisis. Describe the concept of crisis in the enterprise, ordering its causes and classification of signs of crisis, the main parameters describing the crisis in the enterprise.

Keywords: crisis, crisis in the enterprise, causes of crisis, classification of crises, factors of crisis.

Література:

•1.     Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. / З. Є. Шершньова,  В. М. Багацький, Н. Д. Гетманцева; За заг. ред. З. Є. Шершньової. - К.: КНЕУ, 2007. - 680 с.

•2.     Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 504 с.

•3.     Кован С. Е.  Теория антикризисного управления предприятием: учебное пособие / С. Е. Кован, Л. П. Мокрова, А. Н. Ряховская; под ред. М. А. Федотовой, А. Н. Ряховской - М.: КНОРУС, 2009 - 160 с.

•4.     Подольська В.О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

•5.     Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 568 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>