XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Жернова. О.І. КОЛОРИСТИЧНА ГАРМОНІЯ – ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ КУРС БЕЗПРЕДМЕТНОГО ЖИВОПИСУ ПРИ ЄКЦ «БЕЙТ ГРАНД» В ОДЕСІ

Жернова. О. І.

Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова

КОЛОРИСТИЧНА ГАРМОНІЯ - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ КУРС БЕЗПРЕДМЕТНОГО ЖИВОПИСУ ПРИ ЄКЦ «БЕЙТ ГРАНД» В ОДЕСІ

Замкнене коло безальтернативної мистецької освіти, яка рік від року відтворює постулати псевдо академізму , призводить до того, що практично усі профільні  заклади навчають однаково: малювання з натури, копіювання, створення композицій за відомими аналогами.

«...Діти дуже люблять мистецтво у будь-якій формі,... їх захоплюють речі та явища, котрі є гармонійними до їхніх душевних потреб й водночас вражають їх чимось незвичайним. С таким ставленням до мистецтва вони приходять в клас, де їх змушують малювати майже одне й те саме: геометричні орнаменти, які наганяють на них нудьгу... За таких умов навіть талановитіші з них втрачають художнє обличчя і, якщо й малюють, то заради отримання оцінок, а зовсім не заради задоволення; малюють вже не живо і вільно, граючи, як у дитинстві, а копіюють оці нудні форми « в поті лиця», наче ремісники...» -- так писав у 1903-му році О. Ф. Красовський - викладач Одеського художнього училища. Пропонуючи спосіб розв'язання проблеми, він зазначав: «...Замість безконечних технічних вправ мусимо виховувати зорові та творчі здібності, подібно до того, як викладають малювання в Америці, де розроблена новітня система, так звана система Пранга ( Prang), створена викладачами малювання Джоном С.Кларком, Мері Діна Гік та Вальтером С. Перрі. Рекомендації для вчителів, які розповідають про засади цієї системи, були надруковані вперше в Бостоні у 1888-му році.» [4, с. VIII - IX]

Трохи пізніше у 1913-му році В.В. Кандинський пригадував у своїй автобіографічній повісті «Сходинки» ті 1880 - ті роки ( коли він відвідував уроки живопису в тому ж таки одеському училищі) : « ...Ініціатива або самодіяльність як одна із цінних сторін життя є втисненою у тверді форми. Будь-який особистий або корпоративний вчинок тягне за собою наслідки, оскільки він розхитує міцність життєвих форм,... він творить атмосферу критики звичних явищ, які роблять душу негнучкою та нерухомою саме завдяки своїй тупій звичності. Звідси і тупість мас, на яку все частіше нарікають вільнолюбні душі. Мистецькі корпорації мусили б бути оснащеними якомога гнучкішими формами, здатними пристосовуватися до нових потреб, аніж керуватися «прецедентами», як це було досі... Кожна нова організація повинна сприйматися лише як перехід до більшої свободи, вона мусить мати гнучкість, яка виключає гальмування потужних кроків подальшого розвитку...»[3, c.25]

Минуло сто років, безпредметний живопис давно став частиною всесвітнього образотворчого мистецтва, проте , як і у ХIХ-му столітті для нього не знаходиться місця у  офіційних навчальних планах. Є викладачі, які прямо позиціонують себе як художники-абстракціоністи, і при цьому жодного завдання з живопису модерністичного напрямку до сучасних мистецьких програм не потрапляє: абсолютна перевага у фаховій підготовці майбутніх художників дотепер належить так званій реалістичній школі. Між тим, в наші дні натуралістичний живопис все більше переходить до розряду раритетів, подібно до стародавніх музичних інструментів, на котрих грають наші сучасники, і який не є в змозі передати те, що хвилює людину ХХІ-го століття. Цей вид візуального образотворення був «масовою трибуною» наприкінці  позаминулого сторіччя, в минулому - він вже не міг конкурувати з кінематографом, так як і в теперішньому не може змагатися з інтернетом. Мусимо нарешті і ми визнати: натуралістичний живопис переходить до розряду персональних пристрастей, такого собі хобі. Йому на зміну давно прийшли  сучасні різновиди відео виразності, які походять не від школи і не від традицій, а від поєднання внутрішнього особистісного імпульсу та глибини культурного рівня митця.[6, c.24] Допоки ж вітчизняна мистецька освіта залишається в рамках посттоталітарних стереотипів, націлених на нав'язування сталих тенденцій минулого, задовольняти суспільний попит на гармонійний естетико-емоційний розвиток спроможні різноманітні громадські установи, які здійснюють гуманітарно-культурні програми, в тому числі і мистецько-освітні. Такими є культурні центри етнічних спільнот, будинки народної творчості, приватні майстерні або студії т.ін..

Метою даної статті є довести до відома широкого загалу про подібний досвід: у жовтні 2010-го року на базі студії «Хенд - мейд» Одеського єврейського культурного центру «Бейт Гранд» було розроблено експериментальну програму курсу безпредметного живопису, концептуально-тематичний зміст якої полягав у наступному:

«Колористична гармонія» -- ексклюзивний релакс-освітній курс для дорослих і дітей ( віком від 12 років) включає в себе практичні заняття в супроводі тематичних бесід з історії мистецтва та культурології, в процесі яких учасники проекту виконують живописні твори в тому матеріалі і в тому форматі, котрий відповідає їхньому індивідуальному самовиразу.[1;2;5;7]

Мета курсу: пізнання світу і себе через

•n     розкриття креативного потенціалу

•n     підвищення художньої компетентності

•n     виявлення особистісного змісту у поєднанні із адекватною самооцінкою

•n     корекція емоційного стану, профілактика антистресових тенденцій

•n     визначення способів самовиразу та соціальної адаптації.

 

Цикл І

Тема 1. Кольори і фарби. Ознайомлення і  дослідження художніх матеріалів та засобів. Створення колористичних таблиць.

Тема 2. Гармонія кольорових співвідношень: без табу. Дослідження фізіологічного сприйняття кольору.

Тема 3. Вираз емоцій кольором. Дослідження психологічного сприйняття кольору.

Тема 4. Семантика кольору. Дослідження кольорових значень у різних культурних традиціях.

Тема 5. Реальність і фантазія. Дослідження об'єктивного та суб'єктивного у сприйнятті кольору.

Цикл ІІ.

Створення живописних панно у різних матеріалах.

Тема 6. Колаж. Кольоровий папір.

Тема 7. Аплікація. Тканини.

Тема 8. Розпис по кераміці.

Тема 9. Розпис по склу.

         Як бачимо, програма, що пропонується, є базованою на ідеї В.В. Кандинського про те, що творчий процес є «самовиразом і саморозвитком духу». Вона є спробою відповісти на запит, який виник в суспільстві у зв'язку з сучасними соціальними процесами, які нагадують ті, що відбувались на межі ХІХ-го та ХХ-го століть: загострення соціально-економічної кризи на зламі епох ( індустріалізація - постіндустріалізація). Революція, яку тоді пережило мистецтво з появою абстракціонізму ніяким чином не вплинула на хід і характер мистецької освіти в Одесі. Художники-нонфігуративісти хоча і вийшли з підпілля у ХХІ-му столітті, проте й досі залишаються купкою маргіналів. Тому тепер, як і сто років тому, дослідження методу безпредметного живопису залишається справою експериментальною і майже приватною.

Література:

1. Браэм. Г. Психология цвета. - М.: АСТ: Астель, 2009. - 158 с.

2. Ефимов А. В. Колористика города. - М.: Стройиздат, 1990. - С. 128.

3. Кандинський В. В. Точка и линия на плоскости. - СПб.: Азбука-классика, 2004. - с. 25.

4. Красовский А. Ф. Руководство к преподаванию рисования в средних учебных заведениях. - СПб.,1903. - с. VIII - IX.

5. Саттон Т., Брайз В., Гармония цвета. - М.: АСТ: Астель, 2004.

6. Томак М. Живопись умерла -- да здравствует живопись! - газета «День», №172 - 173, 2010. - с.24.

7. Фрилинг Г. Человек, цвет, пространство. - М.: Стройиздат, 1972.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>