XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Жукова А.І. ІЛЮЗОРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МРІЇ

Жукова А. І.  аспірантка кафедри філософії

Харківського Національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди

ІЛЮЗОРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МРІЇ

Ілюзія та мрія включає імітацію повідомлення про реальний світ. Світ нікуди не зникає, але свідомість відображає свої об'єкти викривленого світосприйняття. Ілюзія є помилкою у сприйнятті, яка викликана неточністю або неадекватністю процесів неусвідомленою корекцією образа. Ілюзія частко занурює свідомість у протиріччя з реальністю. Мрія хоч і не являється реальною може містити у собі мислимий дійовий об'єкт. Якщо мрія буде втілена, то вона наділиться дійсною формою. Ілюзійна мрія викривляє цю можливість. Мрія в момент свого створення буде наділена помилковим сприйняттям, вона не буде належати буттю.

Тим не менш, ілюзія допомагає підготувати майбутнє, тому вона не може бути тільки пасивним очікуванням. Говорити про інертну, мляву, неактивну ілюзію означало б вносити протиріччя в саме її визначення. Так як ілюзія є динамічною складовою людської життєвої структури, то вона являє собою внутрішню активність. Саме ілюзія запалює дух людини,  доповнює його енергію, підстьобуючи навіть обставини, вона є активним очікуванням майбутнього, що відкривається перед людиною[1].

Ілюзія лежить в основі людського життя, без якої немає зростання, немає розвитку. Ілюзії регулюють основні елементи життєвої структури індивіда й суспільства в цілому, вони організують цінності суспільства, переорієнтують повсякденні бажання й наміри людей. Вони направляють тимчасові параметри життєвих процесів,  елементи майбутнього стають частиною сьогодення[1].

Ілюзія підкріплюється постійними бажаннями людини, його уявленнями й вірою. Саме  вірою й створюється ілюзія. У цьому її небезпека, оскільки мрія й ілюзія зливаються в єдине й свідомість женеться за якоюсь примарою якого немає. Мрія, як досягнення яких-небудь бажань, переходить у сферу ілюзорного існування людини за межами буття. Ілюзорна мрія захоплює людину в психологічну оману, світ відбиттів і нереальності. Фрейд із цього приводу сказав: «ви виявляєтеся мрійником, що дав себе захопити ілюзіям, а я представляю голос розуму, здійснюю своє право на скепсис»[2].

Отже, мрія створює ілюзію, а ілюзія дає можливість постійному існуванню мрії поза реальним буттям. Ці обидва феномени впливають й перетворюють як особистість, так і у випадки їхнього втілення, дає нове представлення про реальність.

Ілюзія мрії може існувати як розрада, прообраз того світу, у якому людина втілює всі свої бажання. Відносність ілюзії, її ірреальний, нездійсненний характер привносить елементи уяви й зв'язує із мрією. Людина вкладаючи в мрію якийсь зміст, а в ілюзію віру перебуває в стані ірреальності, що підкріплюється постійним відтворенням пережитих нею почуттів і ідей. Не розуміючи цієї грані, він затягає себе в світ мрії, що не здійсниться. Так, ілюзія допомагає відволіктися від реальних явищ і створити світовідчування, що стимулюються психофізіологічними процесами. Це збагнення глибинних процесів про навколишній світ за рахунок зіставлень і порівнянь. Обіг, а можливо й догляд за межі власного усвідомлення особистості.

Для того, щоб зрозуміти ілюзорний потенціал мрії, необхідно вказати, що особливостями формування ілюзії й мрії є певні дії мислення й уяви у свідомості. Необхідно розуміти, що створюючи мрію людина зв'язує її з буттям, оскільки орієнтується на своє існування в ньому. Буття може бути як трансцендентним, залишаючись у свідомості, так і знаходити своє відображення в існуванні людини в навколишнім середовищі. Мрія формується за рахунок мислення й уяви. Ілюзія не має реального буття. Вона може існувати лише у свідомості людини, як оманливий нереальний образ, який ніколи не знайде свого відображення у дійсності.

Ілюзія діє на людину створюючи світ, у який він хоче вірити. Це те саме що релігія. Віра в мрію допомагає створювати й підтримує ілюзію у свідомості людини. Людина рефлектує сама на себе. Добра влада божественного провидіння зм'якшує страх перед життєвими небезпеками, ствердження морального світосприйняття забезпечує торжество справедливості, чиї вимоги так часто залишаються усередині людської культури невиконаними, продовження земного існування в майбутнім житті пропонує просторові й тимчасові рамки, усередині яких треба очікувати виконання цих бажань[2].

Таким чином, мрія, яка є ілюзорною не має свого подальшого розвитку.

Література:

1. Шукшина Л. В. Социальные иллюзии как экзистенциальная ценность // Научный журнал № 4 (17). - 2008

2. Фрейд З. Будущее одной иллюзии // режим доступу: http://atheism.ru/old/FryAth1.html

E-mail: neonasa@mail.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>