XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Жукович-Дородних Н.М. МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Жукович-Дородних Н.М.

аспірант Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Модель процесу формування професійних умінь студентів економічних спеціальностей в процесі фахової підготовки

Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми формування професійних умінь студентів свідчить, що цьому питанню приділяється постійна увага в теорії педагогіки та практики вищої освіти. Важливість дослідження даної проблеми підтверджується сьогодні й тим, що метою підготовки в умовах переходу до ринкових відносин є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних кадрів з високим рівнем професійних умінь, знань, навичок, що відповідають вимогам науково-технічного прогресу й ринковим відносинам в економіці, формування в них наукового світосприйняття, творчого мислення.

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що основою формування професійних умінь є діяльність. Так, О.М. Леонтьєв зазначав, що людська діяльність не існує інакше, як у формі дій або ланцюга дій [ 5].

Теорія поетапного формування розумових дій знайшла відображення в дослідженнях П.Я. Гальперіна, Н.Ф. Тализіної [3; 8], вони представляють наступні етапи:

•·    попереднє знайомство з дією, з умовами його виконання;

•·    формування дій в матеріальному (чи матеріалізованому за допомогою  моделей) вигляді з розгортанням усіх операцій, які в нього входять;

•·  формування зовнішньо-мовної дії;

•·   формування внутрішньомовної дії;

•·  перехід його в глибоко згорнуті процеси мислення.

В теорії поетапного формування дії, запропонованій П.Я. Гальперіним, вирішальну роль відведено орієнтовній основі дій. Відповідно теорії є три види орієнтувань:

•·  для першого виду характерним є визначення орієнтиру  методом спроб та помилок;

•·   другий вид передбачає, що вміння формуються за запропонованим алгоритмом;

•·   характерною ознакою третього виду орієнтувань є цілий клас завдань. Ознакою цього типу орієнтувань є швидкість і безпомилковість, велика стійкість і широта переносу [3].

Сутність засвоєння знань і умінь ґрунтується на теорії поетапного формування розумових дій, а саме процес системного оволодіння розумових дій, що відбувається в результаті інтеріоризації, тобто переходу всередину відповідної розумової дії. Психічна діяльність є результатом перенесення зовнішніх матеріальних дій у план відображення- у план сприймання, уявлення і понять. Процес такого перенесення здійснюється за етапами, на кожному з яких відбувається нове відображення і відтворення дії та її систематичне перетворення. П.Я. Гальперін визначає шість етапів формування будь-якого нового поняття й уміння.

Процес формування професійних вмінь студентів відбувається в логічній послідовності за наступними етапами :

1 етап - створення мотивації;   

2 етап - з'ясування орієнтовної основи дій у системі ( моделі об'єкта, навчального алгоритму "операції" за розпізнаванням або відтворенням об'єкта);

3 етап - формування дії у матеріалізованому вигляді (дія з матеріалізованими і матеріальними об'єктами ; дія з матеріалізованими позначеннями);

4 етап - формування дії в "гучній мові", що передбачає повне і правильне виконання дії своїми словами та виконання дії як "своїми словами", так і за встановленою формулою;

5 етап - формування дії у зовнішній мові про себе;

6 етап - формування дії у внутрішній мові.

Досягнути високих результатів формування професійних умінь можливо при дотриманні таких умов:

•·        формування активного ставлення студента;

•·        подання навчального матеріалу в логічній послідовності;

•·        використання різних прийомів розумової та практичної діяльності;

•·        застосування знань на практиці.

В контексті нашого дослідження цікавим є надбання В.І. Бондар, який виділяє наступну структуру діяльності із застосування знань на практиці:

•·        попереднє орієнтування в завданні;

•·        відтворення знань на основі встановлення зв'язків між старими знаннями й новим завданням;

•·        актуалізація знань, які необхідні для застосування;

•·        творча переробка актуалізованих  знань, побудова прийомів і дій;

•·        творче перенесення виробничих умінь на різні види діяльності [ 2].

Формування професійних умінь за концепцією Є.М. Кабанової-Меллер, Д.Н. Богоявленського, Н.О.Менчинської [ 4, 147 ] передбачає дотримання трьох взаємопов'язаних умов:

•·        знання правила, за яким потрібно діяти;

•·        практичні проби цих дій;

•·        самоконтроль.

Необхідно зазначити, що на практиці завжди приділялась велика увага  проблемі формування професійних умінь студентів вищих навчальних закладів. Ще в 1980-1982 роках було розроблено й створено структуру кваліфікаційних характеристик. Але такі кваліфікаційні характеристики не повною мірою задовольнили вищу школу в питаннях організації та планування підготовки кадрів, визначення змісту професійної освіти, навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення [6; 7] .

Кваліфікаційна характеристика, як зазначає В.П. Беспалько, є найбільш примітивним засобом щодо формування мети в професійному навчанні [1], яка містить у собі перелік тих основних знань і вмінь, якими повинен оволодіти студент у процесі навчання. Автор пропонує для повного відображення об'єкту педагогічного впливу, для функціонування, розвитку та становлення особистості використовувати модель спеціаліста. Саме модель спеціаліста, на думку вченого, відбиває тим чи іншим способом основні якості, здібності і здатності особистості спеціаліста з визначеними умовами його майбутнього функціонування. Побудова моделей і робота з ними в процесі професійної підготовки молодшого спеціаліста є важливим етапом формування  професійних  умінь майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва. Моделювання професійного навчання молодшого спеціаліста ґрунтується на подібних способах навчання в процесі підготовки його до професійної діяльності.

Проведе нами дослідження дає можливість зробити висновок, що модель допомагає систематизувати знання про технологічний процес чи явище, визначає шляхи для цілісного опису, встановлює зв'язки між компонентами, відкриває можливості для створення цілісних класифікацій.

В ході нашого дослідження під процесом  формування професійних умінь студентів економічних спеціальностей в процесі фахової підготовки нами розуміється обґрунтований, логічно послідовний процес моделювання їх фахової діяльності, цілеспрямованого становлення й удосконалення вмінь, необхідних для подальшої діяльності за фахом, який реалізується в практичній діяльності викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Формування професійних умінь майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва має враховувати сучасні тенденції розвитку освіти, економіки, науки, виробництва як України, так і світового простору загалом.  Тому основними принципами процесу  формування професійних умінь студентів економічних спеціальностей нами визначено:

•·        цілеспрямованість та  особистісна орієнтованість процесу формування професійних умінь студентів економічних спеціальностей;

•·        інтеграція та комплексний підхід до формування професійних умінь;

•·        цілісність (структурна й змістовна) процесу формування професійних умінь студентів економічних спеціальностей;

•·        систематичність і послідовність розвитку професійних умінь студентів;

•·        зв'язок  із майбутньою професійною  діяльністю, наукою, виробництвом;

•·        принцип свідомості й творчої активності студентів, прагнення до професійного самовдосконалення, саморозвитку;

•·        гармонійне поєднання індивідуального й колективного в процесі формування професійних умінь.

З метою реалізації даних принципів, необхідно створити систему поетапного формування професійних вмінь студентів економічних спеціальностей, значущих для їх подальшої фахової діяльності.

Ґрунтуючись на структурі професійної діяльності майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва, нами виділено наступні компоненти процесу формування професійних умінь:

•·       цільовий компонент, який включає як загальну мету - формування високого рівня розвитку професійних умінь майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва, так і цілі кожного з виділених компонентів та проміжні цілі, що встановлюються на кожному з етапів формування певних професійних умінь;

•·       мотиваційний компонент, сутність якого розглядається в формуванні у майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва системи спонукальних чинників, що  сприяли б ефективному оволодінню професійними вміннями, необхідними для діяльності за фахом;

•·       змістовий компонент, що відображує вимоги до майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва ( призначення спеціаліста, перелік посад, на яких він може бути використаний; вимоги до якостей його особистості;  зміст загальної та професійної підготовки; знання й уміння, якими він має оволодіти) та забезпечує високий рівень продуктивності діяльності за фахом;

•·                   операційно-процесуальний компонент, реалізація якого передбачає визначення етапів формування вмінь майбутніх фахівців в галузі економіки та підприємництва, необхідних для  діяльності за фахом, визначення ефективних видів  навчальних завдань, що моделюють фахову діяльність;

•·                   оцінно-результативний компонент, що передбачає прогнозування результату процесу формування професійних умінь, його оцінку та аналіз відповідності бажаному з метою корекції операційно-процесуального, змістового й цільового компонентів.

Відповідно до загальних і проміжних цілей ми виділяємо наступні етапи формування професійних вмінь студентів економічних спеціальностей в процесі фахової підготовки:

І етап - початковий, на ньому відбувається усвідомлення студентами мети професійної діяльності та пошук способів виконання певних завдань методом спроб і помилок;

ІІ етап - теоретико-мотиваційний, де відбувається оцінка значущості важливості професійних умінь для продуктивної діяльності за фахом, визначення основних якостей і властивостей фахівця, необхідних в професійній діяльності; ознайомлення з теоретичними основами майбутньої професійної діяльності, типовими завданнями та методами їх розв'язання;

На ІІІ - основному - етапі відбувається оволодіння студентами  економічних спеціальностей первинними професійними вміннями, необхідними для майбутньої діяльності за фахом.

ІV - практично-творчий - етап застосування набутих знань та умінь в умовах, наближених до реальних, тобто формування власне професійних умінь. На цьому етапі нами особлива увага приділялась організації таких ситуацій виробничого характеру, змістом яких є професійна діяльність фахівця в галузі економіки та підприємництва, широко застосовувалась технологія імітаційного навчання, проводились ділові ігри.

V - етап професійної майстерності, який передбачає формування професійних вмінь до високого рівня професійної майстерності; він  відбувається при творчому використанні знань, навичок і вмінь в умовах реальних виробничих ситуацій( або максимально наближених до них). Цей етап реалізується під час проведення навчальних, технологічних, переддипломних практик та в подальшій професійній  діяльності вже по закінченню навчального закладу.

Таким чином, дана модель є діяльнісною, бо вона являє собою проект структури професійної діяльності і виконання професійних функцій фахівця в галузі економіки та підприємництва. Ця модель динамічна, оскільки забезпечує перехід від навчальної діяльності до професійної. Запропонована модель має цілісний характер, оскільки містить цілісний зміст професійної діяльності майбутнього фахівця.

Потрібно особливо відзначити, що вже під час навчання відбувається орієнтація майбутнього фахівця на подальше вдосконалення набутих професійних умінь в процесі практичної професійної  діяльності.

Отже, формування професійних умінь відбувається поетапно від простих до високорозвинених творчих умінь. Запропонована модель є основою для розробки та впровадження технології формування професійних умінь студентів економічних спеціальностей в процес фахової практичної підготовки.

Література:

•1.     Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. Воронеж.       - Изд. Воронеж. ун-та, 1977.-303 с.

•2.     Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі. - К.: ФАДА ЛТД, 2000.-191 с.

•3.     Гальперин П.Я. Введение в психологию: Учеб. пособие для вузов.- М.: Книжный дом «Университет», 1999. - 332 с.

•4.     Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников.- М.: Изд-во Акад. Пед. наук РСФСР, 1962.-376 с.

•5.     Леонтьев А.А. Педагогическое обучение.-М.: Педагогика, 1979. 308с.

•6.     Основи професіографії: Навч.посіб. / Карпіловська С.Я.,   Мітельман Р.І., Синявський В.В. та ін. -К.: МАУП, 1997.-С.3 -15.

•7.     Ставицька О.В. Про моделювання спеціаліста в системі безперервної освіти // Проблеми освіти: Наук. метод. зб. - К., 1995. Вип. 3. - С.63.

•8.     Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. -М.: Изд.МГУ, 1984.-344 с.

e-mail: zhukovich-nataly@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>