XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Жувагіна Т.Б., Кулікова М.С. АКТИВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

Викл. Жувагіна Т.Б., Кулікова М.С.
Харківський державний університет харчування та торгівлі
Первомайський факультет

АКТИВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ

На сучасному етапі світового розвитку перед багатьма країнами і особливо тими, що нещодавно заявили про себе, як самостійні суб’єкти міжнародних економічних відносин, постають проблеми щодо пошуку відповідного місця в багатогранному та мобільному міжнародному поділі праці та системі світового господарства, характерною рисою якого є активізація процесів глобалізації та інтеграції.
Процеси глобалізації проявляються в економічній сфері через розширення зовнішньоекономічних відносин між країнами. У цьому аспекті глобалізація трактується як загальний планетарний процес зміни фінансових ринків і виробничих ніш, у результаті яких національні уряди та соціальні держави практично не контролюють масове виробництво і споживання товарів. Глобалізація не обмежується лише процесами, що відбуваються в міжнародній торгівлі, вона пов'язана зі світовою, виробничою, інвестиційною діяльністю, вільним рухом капіталу, що обслуговується фінансовою сферою, тощо.
Наша держава має всі можливості щоб використати глобалізацію на свою користь , але цьому заважають ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, які гальмують процес інтеграції України до світового простору, а саме:
- Певна політична нестабільність, відсутність чіткої економічної політики, непослідовність у проведенні реформ;
- Велика корумпованість владних структур різних рівнів ;
- Обмеженість внутрішнього ринку, пов’язана з вкрай низькою купівельною спроможністю населення;
- Скорочення виробничого споживання за рахунок різкого падіння виробництва;
- Значний відтік капіталу, обумовлений, з одного боку, кримінальним його характером, а з іншого – невірою більшої частини бізнесменів у сталість економічних перетворень, а також нелегких умов легального ведення бізнесу (високі податки, корупція, рекет, нестабільність законодавства, тощо);
- Відокремленість від участі у найперспективніших програмах виробництва нових виробів на міждержавній основі;
- Недостатній розвиток фінансової, технічної, інформаційної та іншої інфраструктури.
Вітчизняну економіку важко адаптувати до тенденцій та закономірностей світового господарства, через: по-перше, недосконалу структуру експортно-імпортних потоків, оскільки в експорті переважає сировинна група товарів, а в імпорті – кінцева продукція споживчого призначення, що не є економічно виправданим ; по-друге: невизначеність і непослідовність законодавства щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності; по-третє: високі податки на експортно-імпортну продукцію з огляду на кон’юнктуру світових ринків щодо окремих видів продукції.
Разом з тим, Україна, як цілісна соціально-економічна система має потенційні можливості, достатні для активного входження в глобальну систему світового господарства:
• Високий рівень кваліфікованих кадрів поряд з низькою заробітною платою;
• Наявність технологічно передових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції;
• Значний сировинний потенціал;
• Наявність виробничої бази (будинки, інфраструктура тощо), яка на сьогодні практично простоює або використовується недостатньо і без значних обсягів інвестування може бути швидко пристосована до значних до нового виробничого процесу;
• Вигідне географічне положення, розвинена мережа залізниць, водних і повітряних трас, трубопроводів, енергопостачання.
Найбільш суттєві переваги щодо інтеграції України в глобалізоване середовище створює саме останній фактор. Однак, ступінь його використання дуже низький. Україна має всі передумови. Які при вмілому використанні, забезпечать їй суттєве місце та роль в глобалізованій світовій транспортній системі та світовій економіці в цілому. Крім того, завдяки розгалуженій системі газових та нафтових магістралей, на сьогодні вона є найбільшим транзитером нафти та природного газу. Значні транзитні переваги має наша держава також щодо транспорту загального користування – водного, залізничного, автомобільного. Це дозволить їй у майбутньому взяти активну участь у розбудові міжнародних транспортних коридорів.
Одним із пріоритетних напрямків глобалізованої політики України повинно стати використання переваг насамперед тих галузей , які мають унікальні високі технології та значний експортний потенціал. Зосередивши зусилля на експорті продукції та технологій, у розробці яких є реальні переваги, Україна може ввійти до кола повідних постачальників наукомістких виробів, налагодити співробітництво із зарубіжними країнами як рівноправний партнер .
При інтеграції у світові глобальні системи принципове значення має державна політика, спрямована на підтримку експортних виробництв, чіткий підбір пріоритетів, згідно з якими повинні здійснюватися цільові програми експорту, ліквідація неефективних ресурсномістких виробництв з їхнім закриттям або перепрофілюванням. Коло пріоритетів, щодо розвитку експортного потенціалу повинно бути обмеженим і орієнтуватися на тенденції міжнародного поділу праці та вимоги науково – технічної революції.
Література:
1. Гунський Б. «Євроатлантична інтеграція України».К., 2003.
2. «Вісник», КНТЕУ,2007.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>