XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Зиско В.В., Поліщук О.В. ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ У РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО СЛУХУ

Зиско В.В., Поліщук О.В. - викладачі фортепіано

Луцький педагогічний коледж

ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ У РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО СЛУХУ

Ціль музичного виховання, сформована ще Д.Б.Кабалевським, актуальна і сьогодні: „...ввести учнів у світ великого мистецтва, навчити їх любити і розуміти музику у всьому багатстві її форм і жанрів, іншими словами кажучи, виховувати в учнів музичну культуру, як частину їх духовної культури".

Навчання грі на фортепіано, як і на будь якому іншому інструменті, перш за все повинно розглядатися як  навчання музиці. Воно не відповідає цій цілі, якщо педагог обмежується тим, що вчить читати ноти і розвиває у студента спритність та швидкість руху рук. Навчання грі на фортепіано можна назвати навчанням музиці лише в тому випадку, коли, розвиток усіх навиків йде поруч із розвитком слуху і музичного розуміння.

Виховання і розвиток слухових якостей є одним із головних завдань в музичній педагогіці.

Основним завданням музиканта-педагога є розвиток музичного слуху у студента на протязі всіх років навчання. Завдання педагога: розвивати у студента музичний слух: мелодичний слух, поліфонічний слух, гармонічний слух, тембрально-динамічний слух, внутрішній слух.

Багато піаністів супроводжують свою гру наспівом - це означає, що фортепіанне виконавство, як процес створює сприятливі умови для музично-слухового виховання і розвитку.

Як відомо спів - це природній шлях формування звуковисотного слуху.

Якісні методи в роботі зі студентами:

•-         відтворення голосом у початковий період навчання окремих звуків, які зіграв педагог. Інтонування голосом невеликих гамоподібних послідовностей. Проспівування окремих мелодичних частин твору (із репертуару студента). Транспонування  їх у межах доступного для студента.

•-         вільне дублювання голосом (спів вголос). Дуже корисно, щоб студент сольфеджував мелодію п'єси під час виконання. Співати тему, одночасно граючи її, також  корисний метод розвитку слуху.

•-         проспівування одного з голосів 2-х, 3-х або 4-х голосної фактури, з одночасним виконанням інших, на фортепіано.

•-         чергування у процесі розучування фортепіанного твору мелодичних фраз, які виконуються вокально, з фразами, які виконуються на фортепіано. Метод, який радив у свою чергу видатний педагог-піаніст Г.Г.Нейгауз „Два-три такти грайте, потім співайте, знову грайте, знову співайте".

•-         проспівування від початку до кінця основних тем, мотивів твору.

Мелодичний слух у студентів помітно покращується, коли виконуються кантиленні твори. Щоб наспівно, емоційно проінтонувати мелодію, музикант повинен бути наділений тонким чуттєвим слухом.

Прийоми, які покращують розвиток мелодичного слуху:

•1.     Програвання на інструменті мелодичного малюнку п'єси окремо від партії супроводу. Це з одного боку ефективний метод піаністичної роботи, з другого - відмінний метод розвитку мелодичного слуху.

•2.     Відтворення мелодії на фоні акомпанементу  (більш простого, або щоб педагог виконував цей акомпанемент,  а студент грав мелодію). Студент відразу ж уявляє, як повинна звучати мелодія.

•3.     Виконання на фортепіано окремої партії акомпанементу (звукового фону) з одночасним проспівуванням мелодії вголос, потім теж саме, але проспівувати мелодію „про себе"  активним внутрішньослуховим переживанням, розумінням її.

•4.     Максимально деталізувати роботу над фразуванням музичного твору, ретельна звукова робота над мелодичною фразою. Це розвиває мелодичний слух, що згодом знадобиться у професійній діяльності майбутнього вчителя музики.

Методи, які розвивають гармонічний слух:

•1.     Програвання музичного твору в повільному темпі, що активізує інтенсивне прослуховування усієї гармонічної фактури.

•2.     Розбір тонального плану, його аналіз. Прослуховування гармонічної основи твору.

•3.     Програвання мелодії з гармонічним супроводом.

Виховання поліфонічного слуху - один із важливих та найбільш складних розділів музичного виховання.

Фортепіанна педагогіка має значну кількість методичних прийомів, які сприяють розвитку поліфонічного слуху.

•1.     Програвання почергово і окремо кожного з голосів поліфонічного твору. Розуміння їх мелодичної самостійності.

2. Програвання окремих пар голосів (1 і 3, 2 і 3, 1 і 2 і т.п.)

3. Програвання разом (вчитель - учень) поліфонічного твору по голосам, по парі голосів.

4. Проспівування вголос або про себе одного з голосів поліфонічного твору, одночасно виконуючи  решту голосів на інструменті.

5. Виконання вокальним ансамблем (педагог та студент) голосів поліфонічного твору.

6. Програвання поліфонічного твору з концентрацією уваги на будь-якому одному з голосів, виділяючи його поміж  інших  голосів (метод рекомендований А.Б.Гондельвейзером, Г.Г.Нейгаузом).

Гармонічним слухом називають музичний слух у його проявах по відношенню до співзвуччя комплексів звуків різної висоти в їх одночасному поєднанні.

Колосальні можливості динаміки, великий діапазон, педалі, які дозволяють створювати різні ефекти - все це дає можливість виконавцю розкривати різні образи. А.Г.Рубінштейн говорив: „Ви думаєте, що рояль - це один інструмент, а це сто інструментів". Ф Бузоні підкреслював, що рояль „прекрасний актор": йому дано імітувати голос любого музичного інструменту, копіювати звуки.

Для виховання справжнього фахівця, вчителя музики, педагог повинен докласти чимало зусиль і в розвитку тембрально-динамічного слуху.

Одним з найбільш ефективних методів є слово педагога. Звуки фортепіано можуть бути теплими і холодними, м'якими або гострими, яскравими або завуальованими. Все це потрібно образно пояснити, дати відчути студенту. Працювати з відтінками, занурюватися в гармонію звуків, шукати тонкі нюанси в грі. Можна студенту запропонувати уявно „оркеструвати" фортепіанну фактуру, уявити собі специфічне звучання того чи іншого оркестрового інструменту. Таким шляхом досягається особлива загостреність, конкретність тембрально-динамічних відчуттів студента.

Тембрально-динамічний слух, до якого надходять імпульси живої уяви і фантазії студента, кристалізується і удосконалюється через стремління до впровадження в життя окремих художніх задумів.

Важливий метод розвитку внутрішнього слуху - підбір музики по слуху.

1. Підбір як основний вид піаністичної діяльності дуже корисний, оскільки вимагає від студента ясних і чітких слухових уявлень.

2. Виконання п'єси в заповільненому темпі, з установкою на передчуття наступного руху музики.

3. Програвання музичного твору способом „пунктира" - одна фраза „вслух", інша  „про себе",  зберігаючи в той же час відчуття цілісності твору.

4. Беззвучна гра на клавіатурі інструмента  загострює внутрішній слух  студента.

5. Прослуховування творів у записах  при одночасному читанні нотного тексту.

6. Уявне програвання музичного твору (виконання „про себе"). Вчитися очима читати нотний текст.

Виховання і розвиток музичного слуху, є головним завданням педагога-музиканта. Він повинен знайти та запровадити методи і прийоми за допомогою яких може ефективно впливати на навчальний процес.

Література:

•1.     Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе. Учебное пособие. - М.: Просвещение, 1083. - с.54-57

•2.     Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. 2004 - №4 - с.34-37

•3.     Халабузарь П.В., Попов В.С. Теория и методика музыкального воспитания. Учебное пособие. - 2-е изд. перераб. и доп. Спб, 2000. - с.6-13

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>