XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Зробок О.М. ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТІВ НА УРАЖУВАНІСТЬ ХВОРОБАМИ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ РІПАКА ЯРОГО В АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

ЗРОБОК О.М.
аспірант
ДВНЗ „Житомирський національний агроекологічний університет”

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТІВ НА УРАЖУВАНІСТЬ ХВОРОБАМИ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ РІПАКА ЯРОГО В АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Одним із резервів збільшення виробництва рослинної олії і кормового білка в Україні, є розширення площ посіву та підвищення продуктивності ріпака ярого. Використання біологічного потенціалу цієї культури зможе відіграти значну роль у виробництві продуктів харчування, кормів та сировини для промисловості [1, 6, 8].
Технологія вирощування ріпака ярого передбачає використання значної кількості засобів захисту рослин від шкідливих організмів, життєдіяльність яких може призвести до втрати 40-60 % урожаю [2, 8]. Найбільш поширеними хворобами ріпака ярого є: альтернаріоз, фомоз, гнилі, пліснявіння, бактеріоз [2, 9]. В зв’язку з цим постає термінова необхідність переходу на вирощування сортів з комплексною стійкістю щодо шкідників і хвороб, що дасть змогу зменшити обсяги застосування інсекто-фунгіцидів як мінімум на 40-50%, неконтрольоване використання яких призвело до забруднення та отруєння навколишнього середовища [4, 7, 10].
Дослідження щодо вивчення біологічної стійкості різних сортів ріпака ярого (Марія (стандарт), Оксамит, Микитинецький, Лужок, Аріон, Магнат) до збудників хвороб та продуктивності насіння проводили на території навчально-дослідного господарства „Україна” ДВНЗ „Житомирський національний агроекологічний університет” протягом 2006-2008 років в чотирьохкратній повторності. Ґрунт дослідних ділянок – ясно-сірий лісовий супіщаний, який характеризується наступними агро- та фізихо-хімічними властивостями (0-28см): вміст гумусу 0,79 %, N – 5,7, Р2О5 – 12,4, К2О – 3,4 мг на 100 г ґрунту, рНKCl – 4,4, гідролітична кислотність – 3,2 та сума обмінних основ – 3,5 мг-екв. на 100 г ґрунту. Обліки ураження рослин хворобами проводили за методиками описаними в [5], урожайність визначали згідно вимог загальноприйнятих методик [3]. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали з використанням програми MS Excel.
В середньому, за період досліджень, у фазі сходів ураженість ріпака ярого альтернаріозом варіювала в межах від 7,6 (Марія) до 3,7 % (Лужок), фомозом – від 4,3 (Аріон) до 2,4 % (Микитинецький), білою гниллю – від 5,9 (Оксамит) до 3,6 % (Микитинецький) та сірою гниллю – від 5,2 (Оксамит) до 2,4 % (Микитинецький). Найбільш стійким сортом до фомозу, білої та сірої гнилей в даній фазі розвитку виявився сорт Микитинецький, який уражувався зазначеними хворобами відповідно на 1,2, 2,0 та 2,1 % менше в порівнянні до стандарту. Найменша ураженість альтернаріозом, як найбільш шкодочинною хворобою, спостерігалась на сортах Лужок та Оксамит, яка відповідно дорівнювала 3,7 та 4,4 %, що на 3,9 та 3,2 % менше в порівнянні зі стандартом.
У фазі стеблування-початок бутонізації спостерігалася значна зміна ураженості сортів ріпака ярого хворобами, а саме ураженість альтернаріозом знаходилась в межах від 17,0 (Магнат) до 6,5 % (Оксамит), фомозом – 6,5 (Аріон) до 3,7 % (Микитинецький), білою гниллю – від 10,6 (Лужок) до 8,0 % (Микитинецький) та сірою гниллю – від 9,3 (Магнат) до 6,7 % (Микитинецький). В зазначеній фазі розвитку найбільш стійким сортом до фомозу, білої та сірої гнилей знову ж виявився сорт Микитинецький, ураженість якого в порівнянні до стандарту була меншою відповідно на 1,9, 0,6 та 0,7 %, ураженість альтернаріозом була найменшою у сортів Оксамит – 6,5 % та Лужок – 7,0 %, що в порівнянні зі стандартом менше на 2,8 та 2,3 % відповідно. Відсоток ураженості сортів Микитинецький, Аріон та Магнат вище названою хворобою перевищував сорт Марія (стандарт) відповідно на 5,4, 4,0 та 7,7 %.
Біологічна стійкість сортів до хвороб, а особливо до альтернаріозу, значною мірою позначилась на формуванні елементів структури врожаю ріпака ярого. Кількість стручків на рослині варіювала в меж від 28 (Магнат) до 34 шт. (Лужок), кількість насіння в стручку – від 17 (Магнат) до 22 шт. (Лужок та Оксамит). Маса 1000 насінин коливалася від 3,18 (Марія) до 3,56 г (Лужок), а маса насіння з однієї рослини – від 1,53 (Магнат) до 2,66 г (Лужок). Вирощування сорту Лужок забезпечило одержання найкращих значень показників структури врожаю, в тому числі кількість стручків на рослині збільшилась на 2 шт. або 6,3 %, кількість насіння в стручку – на 2 шт. або 10,0%, маса 1000 насінин – на 0,38 г або 11,9 % та маса насіння з однієї рослини – на 0,62 г або 30,4 %.
Ураженість рослин хворобами та значення показників структури врожаю вплинули на урожайності насіння ріпака ярого, яка варіювала від 2,82 (Лужок) до 1,99 т/га (Магнат). Розмістивши в ряд урожайність сортів в сторону її зменшення одержимо наступне: Лужок → Оксамит → Марія (стандарт) → Микитинецький → Аріон → Магнат. В порівнянні зі стандартом прибавку урожаю забезпечили лише два сорти, а саме Лужок – 0,37 т/га або 15,1 % та Оксамит – 0,27 т/га або 11,0 %, що підтверджує вирішальне значення ураженості рослин ріпака ярого альтернаріозом в процесі формування його врожаю. Вирощування сорту Микитинецький супроводжувалося зменшенням урожайності насіння на 7,3 %, Аріон – 9,4 та Магнат – 18,8 % в порівнянні з Марією.
Уражуваність сортів ріпака ярого збудниками хвороб, крім вище вказаного впливу на продуктивність насіння, позначилась на його якості (вміст олії). В залежності від сорту вміст олії в насінні варіював від 40,31 (Аріон) до 42,56 % (Лужок). Як і слід було очікувати найвищий вміст олії в насінні ріпака ярого спостерігався при вирощуванні сортів Лужок та Оксамит, де в порівнянні зі стандартом він був вищим відповідно на 1,74 і 1,22 %. Зменшення вмісту олії відбулося лише в насінні сорту Аріон, яке складало 0,51% в порівнянні з стандартом.
Урожайність насіння та вміст в йому олії вплинули на вихід олії з одержаного урожаю, який коливався від 0,82 (Магнат) до 1,20 т/га (Лужок). При вирощуванні сорті Оксамит та Лужок кількість одержаної олії збільшилась в порівнянні з стандартом відповідно на 14,0 та 20,0 %. Вихід олії зменшувався при вирощуванні сортів Микитинецький, Аріон та Магнат і в порівнянні з стандартом (Марія) був меншим відповідно на 6,0, 11,0 та 18,0 %.
Одже, сорти ріпака ярого Оксамит і Лужок найменше уражуються збудниками хвороб, зокрема альтернаріозу, характеризуються найбільшою урожайністю насіння, найвищим вмістом, а відтак, і виходом олії з його.
Література:
1. Бертман Ройтер Л. Шляхи та тенденції переробки ріпаку в Німеччині / Л. Бертман Ройтер // Пропозиція. – 2004. – №1. – С. 34-35.
2. Вишнівський П.С. Загальні особливості вирорщування ріпака ярого / П.С. Вишнівський, Г.Г. Ремез // Агроном. – 2005. – №1. – С. 77-79.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
4. Лимар А.О. Сорт – як фактор екологізації / А.О. Лимар, В.В. Флоров // Захист рослин. – 2000. – №6. – С. 9-10.
5. Марков И.Л. Болезни рапса и методы их учета / И.Л. Марков // Защита растений. – 1991. – №6. – С. 55-60.
6. Мельник І.І. Стан та перспективи механізованого виробництва озимого ріпаку в Україні / І.І. Мельник, В.Д. Гречкосій // Агроном. – 2006. – №3. – С.84-86.
7. Пересипкін В.Ф. Нові напрямки селекції озимого та ярого ріпаку / В.Ф. Пересипкін, О.Ф. Антоненко, В.М. Мороз // Вісн. аграр. науки. – 2000. – №12. – С. 48-50.
8. Свидинюк І.М. Система захисту ярого ріпаку за умов інтенсифікації / І.М. Свидинюк // Агроном. – 2005. – №1. – С. 80-81.
9. Ситник І.Д. Альтернаріоз ріпаку та методи його оцінки / І.Д. Ситник // Захист рослин. – 2002. – № 12. – С. 8-9.
10. Трибель С.О. Стійким сортам – „зелене світло“ / С.О. Трибель // Насінництво. – 2006. – №1. – С. 22-24.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>