XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Зубко О.В. ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ІННОВАЦІЯМИ В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ

аспірант Зубко Олена Віталіївна

Київський національний торговельно-економічний університет,

кафедра «Міжнародної економіки»

ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ІННОВАЦІЯМИ

В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ

  Досягнутий на сучасному етапі рівень міжнародного поділу праці вже не залишив держави, господарська діяльність якої була б ізольована від зовнішнього світу, а економічні процеси замкнулись на національному рівні. Підвищення ролі зовнішньої сфери в економічному зростанні країни в останні десятиліття проявилось перш за все в швидкому розвитку традиційної форми зовнішньоекономічної діяльності - зовнішній торгівлі. Саме вона, компенсуючи недостатнє забезпечення ресурсами та товарами, стала провідним фактором досягнення економічного благополуччя та сталого розвитку країни.

У контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів, що спостерігаються впродовж останніх кількох десятиліть у світовому господарстві, вирішальну роль в діяльності усіх його суб'єктів відіграє розвиток наукомістких галузей виробництва, що створюють високу додану вартість. Перехід до постіндустріального типу економічного розвитку забезпечує кардинальне зниження рівня матеріалоємності та енергоємності виробництва, зростання продуктивності праці та підвищенням конкурентоспроможності економіки країни в цілому. Але можливості економічного зростання різних за рівнем розвитку країн можуть посилюватись, обмежуватись або гальмуватись залежно від наявних фінансових, інформаційних, матеріально-технічних та людських ресурсів. Враховуючи неоднакові природні та матеріальні можливості розвитку країн, особливого значення набувають зовнішньоторговельні операції, предметом яких є інновації.

В результаті аналізу та узагальнення різноманітних поглядів на сутність зовнішньоторговельних відносин встановлено, що зовнішня торгівля інноваціями є формою міжнародних економічних відносин, представленою у вигляді сукупності експорту інновацій і супутніх послуг, у виробництві яких країна має порівняльні переваги, та імпорту інновацій і супутніх послуг, у виробництві яких країна не має порівняльних переваг, що спрямовані на досягнення економічного зростання країни. Враховуючи прискорену зміну технологічної парадигми та зростання зацікавленості країн в передових технологіях, інновації варто розглядати як технології, що створені у високотехнологічних галузях виробництва з часткою витрат на розробку понад 5% у загальній собівартості. Це можуть бути винаходи, корисні моделі, інтегральні мікросхеми або їх топографії, промислові зразки та «ноу-хау», що створені у галузях обчислювальних машин та обладнання, аерокосмічній та фармацевтичній, офісної техніки та електроніки. Зважаючи на складність застосування таких технологій, вони нерідко супроводжуються високотехнологічними послугами: фінансовими, діловими та комунікаційними, освіти та охорони здоров'я.

В умовах загострення конкуренції на світових ринках з огляду унікальності та рідкості інновацій виникають потужні стимули для торгівлі таким товаром. Отримати загальне уявлення про товарну та географічну структури зовнішньої торгівлі інноваціями допоможе аналіз та оцінка індикаторів її динамічної зміни за наступними показниками.

•1.     За напрямом руху розрізняють обсяг експорту або імпорту інновацій в розрізі окремих країн чи їх об'єднань. Для порівняння та аналізу здійснених надходжень та виплат складають Платіжний баланс технологій, статті якого описані в посібнику ОЕСР. В ньому сумарно відображаються два потоки платежів: щодо угод, пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності, та щодо надання послуг технічного характеру.

Перший потік платежів здійснюють за комерційними угодами, що стосуються об'єктів права промислової власності: патентів, ліцензій, технологій, ноу-хау, промислових зразків та корисних моделей, торговельних марок, враховуючи франшизи. Два останніх об'єкта прямо не належать до інновацій, але якщо вони безпосередньо пов'язані з ними, то можуть теж зараховуватись до складу Платіжного балансу технологій.

Другий потік платежів надходить за угодами з надання послуг технічного змісту. Це, як правило, окремі інженерно-технічні дослідження на замовлення або частина загального контракту («під ключ»), надання технічної допомоги, підготовка контрактів між підприємствами.

•2.     В платіжному балансі країн виокремлюють статтю «роялті та ліцензійні платежі», яка включає надходження резидентів та платежі нерезидентів за використання нематеріальних невиробничих нефінансових активів і прав власності згідно ліцензійним угодам щодо авторських прав на твори науки, мистецтва й літератури, торговельних марок, враховуючи франшизи, патенти, технології, промислові зразки. Варто зазначити, що авторські права, торговельні марки та франшизи не належать до інновацій, але досить часто вони є її невід'ємною частиною, тому дана стаття платіжного балансу країни може використовуватись як окремий індикатор при оцінці зовнішньоторговельних операцій з інноваціями.

•3.     Кількісну динаміку торгівлі технологіями також відображає загальна кількість укладених договорів з нерезидентами щодо придбання дозволу на використання об'єктів інтелектуальної власності та отримання виключних майнових прав інтелектуальної власності за видами економічної діяльності та в розрізі окремих країн.

•4.           Для оцінки якісного складу торгівлі інноваційними продуктами ведуть аналіз торговельних операцій за рівнями технологічної місткості, окремо розраховуючи частку експорту високих технологій в структурі загального експорту технологій всіх рівнів.

Проаналізувавши динаміку запропонованих показників зовнішньої торгівлі інноваціями, можна зробити висновок не лише про зміну її структури, але й передбачити її майбутній розвиток в умовах загостреної конкурентної боротьби. Зокрема варто виокремити пріоритетні напрями розвитку торгівлі інноваціями, які користуються підвищеним попитом, виділити потенційні країни-партнери та відповідно окреслити перспективи розширення ринків збуту й постачання таких товарів. На основі здійснених науково-обґрунтованих прогнозів варто розробити стратегічну концепцію розвитку зовнішньої торгівлі інноваціями.

Література:

•1.     Наукова та інноваційна діяльність в Україні : стат. збірник / відп. за вип. І. В. Калачова. - К. : Держкомстат України, 2009. - 365 с.

•2.     Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року // Зібрання чинних міжнародних договорів України: Том 1: 1990-1991 рр. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001.

•3.     National Science Board [Електронний ресурс]: 2010. Science and Engineering Indicators 2010. Arlington, VA: National Science Foundation (NSB 10-01). 566 р. - Режим доступу: http://www.nsf.gov/statistics.

•4.     Proposed standard method of compiling and interpreting technology balance of payments data - TBP Manual, OECD, 1990 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/dataoecd/35/13/2347115.pdf

•5.     The World Bank [Електронний ресурс]. The Balance of Payment Statement. - Режим доступу: http://www.worldbank.org.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>